Гонца Т., СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ... - Форум
Четвер, 08.12.2016, 13:54
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гонца Т., СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гонца Т., СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ...
Гонца Т., СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ...
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 14:20 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Гонца Тетяна,





3 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н.,
Наук. кер. – Харіна Н.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ





Одним із важливих та ефективних організаційних механізмів фінансової системи держави є банківська система, яка істотно впливає на функціонування всіх економічних процесів у суспільстві, це, у свою чергу, потребує глибокого вивчення основ сучасної банківської справи, дослідження сутності й особливостей надання різноманітних банківських послуг, а також перспективних можливостей розвитку фінансово-кредитної системи України в цілому. Розвиток суверенної держави, взаємозв’язок банківських установ із суб’єктами господарювання, забезпечення стабільності національної валюти значним чином залежать від стану банківської системи.
Сьогодні банківська система України – це законодавчо визначена, чітко структурована і субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні і фінансові операції на професійній основі і функціонально взаємопов’язані в самостійну економічну структуру [3, с. 167].
Проблематика сучасного стану банківської системи України є дуже актуальною, тому вивчається різними вченими та науковцями, такими як: О.Д. Ладюк, М.Б Колісник, М. Мрочко, Л.О. Петик, І.І. Прокопів та інші. Дослідження інституту банківського регулювання є надзвичайно важливим, особливо в контексті становлення банківської системи України.
Завданням даного дослідження є аналіз сучасного стану банківської системи України, дослідження проблемних аспектів, що стримують розвиток банківської сфери, та шляхів їх вирішення.
У 1991 році був прийнятий Закон України «Про банки і банківську діяльність» який перш ніж визначити, які банки можуть бути в Україні і як вони повинні функціонувати, зафіксував концептуальне положення, що банківська система України має бути дворівневою, установив, які банки належать до кожного з рівнів і яким буде механізм зв’язків між ними [1].
Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України.
Відповідно до ст. 100 Конституції України, Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці (ст. 99 Конституції України). Основним пріоритетом Національного банку України при виконанні своєї основної функції є досягнення та підтримка цінової стабільності в державі (ст. 6 Закону України «Про Національний банк України»). У межах своїх повноважень Національний банк має сприяти стабільності банківської системи [2].
Останнім часом, на жаль, фінансова криза торкнулася банківської системи України, яка призупинила розвиток банків та підірвала довіру до банківської системи в цілому. При настанні банківської кризи виживають найсильніші. Банк, який не відповідає вимогам зовнішнього середовища, повинен або адаптуватися і використовувати свої сильні сторони, або зникнути.
Ряд законодавчих нововведень, які було проведено в Україні позитивно вплинули на розвиток банківської системи. Зокрема, була задіяна система державного регулювання і контролю діяльності, необхідна законодавча база; підготовлена достатня кількість кваліфікованих банківських кадрів; склались базові передумови для повноцінного функціонування інститутів в умовах ринкової економіки та інше.
Наявність в Україні успішно функціонуючого фінансового сектору, зокрема банківського, є необхідною умовою створення ефективної ринкової економіки, завоювання міцних позицій на вітчизняному та світовому ринках. Це пов’язано з його провідним значенням у забезпеченні рівня накопичень та інвестицій, необхідних в умовах зростання та підвищення ефективності економіки [6, с. 32].
Банківська система України переживала важкий період у 2013 році. Це був період занепаду. У результаті жорсткої монетарної політики та девалютизації банки урізали. Західні банки продовжували виходити з ринку: частка іноземного капіталу зменшилася на 6% − до 33,7%. Показники прибутку в системі падали. За 2013 рік, згідно з даними НБУ, їх обсяг склав 1,4 млрд. грн.
За підсумками діяльності банківської системи України за 2013 рік балансовий капітал банків дорівнює сумі 192,6 млрд. грн. Регулятивний капітал склав майже 205,0 млрд. грн. Частка капіталу в пасивах банківської системи складає 15,1%, а коефіцієнт достатності (адекватності) регулятивного капіталу становить 18,3% при рекомендованому значенні не менше 10% [5]. Значення цих показників свідчать про достатню капіталізацію банківської системи.
Від стану банківської системи та ефективності її функціонування залежить інвестиційна активність і темпи економічного зростання держави. Одним із важливих чинників, котрі забезпечують можливість нашої банківської системи здійснювати значний позитивний вплив на економіку, розширювати банківські послуги, не допускаючи при цьому значних ризиків і відповідно зберігаючи надійність системи, є капіталізація [4, с. 10].
В Україні капітал багатьох банків створений за участю іноземного капіталу, 19 з них іноземний капітал складає 100%. Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків станом на 01.01.2014 року складає 34,0%, що на 5,5% менше ніж на початок року. Отже, в 2013 році збільшення капіталізації українських банків здійснювалось переважно за рахунок українських інвесторів, хоча частка іноземного капіталу в банківській системі залишається суттєвою.
Банківська система в умовах ринку має включати інфраструктуру. Цей процес повинен відбуватися незважаючи на належний рівень капіталізації банківських установ та розвиток різних видів спеціалізованих комерційних банків на рівні з банками універсальними, що в сукупності утворюють другий рівень системи. І як результат такої взаємодії – належне функціонування банківської системи в цілому.
Присутність банків з іноземним капіталом сприяє соціально-економічному розвитку держави та залученню іноземних інвестицій. Спостерігається згортання діяльності банків з іноземним капіталом на роздрібних ринках і переорієнтація їх на корпоративний сегмент; разом з тим, деякі банки, із-за несприятливої ділової атмосфери, покидають український банківський ринок.
Частка високоліквідних активів банків України відповідають високому рівню для обслуговування клієнтських розрахунків і становить 12,7% від чистих активів системи. Залишки готівкових коштів у касах банків станом на 01.01.2014 року становили 36,4 млрд. грн., кошти банків в НБУ – 47,2 млрд. грн., залишки на кореспондентських рахунках в інших банках – 78,1 млрд. грн. За 2013 рік доходи банківської системи склали 168,9 млрд. грн., витрати – 150,4 млрд. грн., прибуток – 1,4 млрд. грн. В порівнянні з минулим роком слід констатувати випереджаюче зростання витрат над доходами банків та загальне зменшення майже на 3,5 млрд. грн. чистого прибутку системи, пов’язане з посиленням конкуренції в фінансовому секторі. Але на відміну від негативних результатів 2009-2011 років (збиток за три роки 59,2 млрд. грн.), слід відзначити сам факт прибутковості банківської системи України протягом двох років поспіль [5].
Отже, виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок про:
 стабільний розвиток українських банків, що відображується в збільшенні капітальної бази та банківських активів;
 зменшення присутності іноземного капіталу в банківській системі України, та поступове заміщення в капіталах банків деяких європейських інвесторів вітчизняними;
 достатню ліквідність українських банків, що підтверджується великою питомою вагою високоліквідних активів у чистих активах банків;
 збільшення ресурсної бази українських банків, пов’язане зі збільшенням обсягів безготівкових розрахунків та відновленням довіри населення до банківської системи;
 посилення конкуренції серед банків, наслідком чого стало випереджаюче зростання витрат над доходами банків та загальне зменшення прибутковості.
Тому на тлі вже існуючого стану банківської системи України Банк буде мати значні переваги у випадку:
 надання послуг з кредитування юридичних і фізичних осіб;
 залучення коштів фізичних осіб переважно на довгострокові терміни та запобігання їх відтоку в подальшому;
 проведення роботи із зміцнення власної капітальної бази;
 отримання прибутку від діяльності;
 отримання довгострокового кредитного рейтингу на інвестиційному рівні.
Але все одно, для банківської системи України залишається властивий невисокий рівень ділової активності, обмеженість ресурсної бази, недостатність коштів, залучених від юридичних осіб для здійснення довгострокового кредитування розвитку економіки.
Таким чином, можна сказати, що банківському сектору в найближчі роки прийдеться подолати важкий шлях, спрямований на подальше підвищення рівня капіталізації та ліквідності, підвищення рівня конкурентоспроможності банківських послуг на основі розширення практики впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління. Кризу банківської діяльності не можна подолати суто банківськими заходами, кредитними, монетарними інструментами, бо її першопричини криються в економіці. Саме тому потрібно ставити питання про економіку та банки, а не суто банківську проблему.
Великий вплив на ефективність банківської діяльності має невідповідність методів, які використовуються при плануванні розвитку банків, сучасного стану й напрямками розвитку фінансового ринку України, а також процесу інтеграції у світове економічне співтовариство. Це не дає змоги створити високоефективну банківську систему, породжує недовіру до неї суб’єктів господарської діяльності, обмежує можливості використання фінансового ринку для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів економічної системи в цілому.

Список використаних джерел:
1. Про банки і банківську діяльність : Закон України за станом на 27.03. 2014 р. [Електронний ресурс] : Верховна Рада України від 07.12. 2000 р. № 2121-III. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
2. Про Національний банк України : Закон України за станом на 11.10.2013 р. [Електронний ресурс] : Верховна Рада України від 20.05.1999 р. № 679-XIV. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/679-14
3. Вовчак, О. Д. Кредит і банківська справа : підручник / О. Д. Вовчак. – К. : Знання, 2008. – 564 с.
4. Довгань, Ж. Н. Капіталізація банківської системи України / Н. Ж. Довгань // Вісник Національного банку України. – 2008. – № 11. – С. 10–14.
5. Підсумки діяльності банківської системи України за 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sf-bank.com.ua/ua....ik.html
6. Примєрова О. К. Інтеграція банківської системи як організаційна інновація і потреба розвитку світового фінансового ринку / О. К. Примєрова // Проблеми науки. – 2011. – № 5. – С. 31–37.


 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гонца Т., СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: