Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Доходи бюджетів місцевого самоврядування в Україні
Бюджети місцевого самоврядування з кожним роком набувають дедалі більшої ваги. На поточний момент виникає проблема ефективного функціонування бюджетів місцевого самоврядування, бо в більшості даних бюджетів існує невідповідність між доходами і видатками. Даній проблемі присвячені роботи Голинської О. [1] , В.О. Пантюхіна, П.С. Покатаєва [2] та багатьох інших. Сучасне розуміння місцевого самовряду¬вання формувалося протягом багатьох років у тео¬ретичних конструкціях наукових праць. Набуваючи сучасного конституційно-правового змісту, воно еволюціонувало, відповідно відображаючись у по¬ложеннях нормативно-правових актів. І хоча законо¬давець кожної держави намагався закріпити окремі особливості свого розуміння поняття “місцеве само¬врядування”, незмінною залишалась основна його ідея в усіх визначеннях - територіальна спільнота безпосередньо або через свої виборні органи само¬стійно вирішує питання, що виникають на місцевому рівні [2]. Основою місцевого самоврядування, згідно з Конституцією України [3] та Законом "Про місцеве самоврядування в Україні"[4], є територіальна громада села, селища і міста, що наділена значним переліком функцій та прав щодо формування та розпорядження фінансовими ресурсами місцевих бюджетів. В сучасних умовах надзвичайно важливого значення набуває обсяг та склад доходної частини бюджетів місцевого самоврядування. Доходи місцевих органів влади можна класифікувати за наступними ознаками: 1) за економічною природою: власні; закріплені; передані; регульовані. 2) за джерелами формування: податкові (встановлені законами України загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі); неподаткові(добровільні компенсаційні платежі, штрафи, пеня; вони не пов’язані з законами про оподаткування); доходи від операцій з капіталом (надходження від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів); офіційні трансферти (це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі); Бюджетним кодексом визначено склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів: податок на доходи фізичних осіб (зокрема, до бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення надходить 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується на відповідній території); 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору; 50 відсотків плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя; плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя; державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам [5]. Місцева влада сьогодні не має достатніх ресурсів. Діюча модель міжбюджетних відносин характеризується надмірною централізацією фінансових ресурсів. Доходи місцевих бюджетів взагалі становлять лише 7% від ВВП, видатки - 13%. При цьому більша частина доходів місцевих бюджетів - це державні трансферти, власні ж ресурси, які місцеві органи влади можуть використати за власними пріоритетами, складають лише 1% від ВВП» [6]. Основними напрямками подолання проблем, пов’язаних із формуванням місцевих бюджетів, є: пошук альтернативних джерел наповнення доходної частини бюджетів фінансовими ресурсами; формування дохідної частини на підставі об’єктивної оцінки їх податкового потенціалу; використання стабільних базових показників та нормативних розрахунків від державних показників до місцевих бюджетів [1, с. 144]. Для удосконалення формування доходів бюджетів місцевого самоврядування необхідно врахувати всі економічні дослідження місцевих бюджетів їх роль в економічних та соціальних процесах розвитку регіонів, також взяти до уваги міжнародний досвід у вирішенні питання самостійності бюджетів місцевого самоврядування. Список використаних джерел: 1. Голинська О. Фінансово-бюджетна політика на регіональному рівні: сучасні форми та проблематика/ О. Голинська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ/ [голов. ред. М. М. Іжа]. - Одеса, 2011. - Вип. № 4 (48). - С. 141-145. 2. Покатаєв П.С. Організаційно-функціональний напрям реалізації органів місцевого самоврядування в Україні [Електронний ресурс]: - Режим доступу: http:// www.nbuv.gov. ua/Portal/Soc_ Gum/Dtr_du/2012_ 2/files/ DU212_36.pdf 3. Конституція України [Електронний ресурс] : офіц. текст : за станом на 1 вересня 2013 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws. 4. Про місцеве самоврядування в Україні [Електронний ресурс] : Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР. – Режим доступу :http://zakon2.rada.gov.ua/laws. 5. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс] : офіц. текст : за станом на 1 вересня 2013 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws. 6. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за січень -грудень 2012 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.ibser.org.ua
