Ковальчук О., СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНТРОЛЮ... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 10:00
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Ковальчук О., СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНТРОЛЮ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Ковальчук О., СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНТРОЛЮ...
Ковальчук О., СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНТРОЛЮ...
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 14:11 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Ковальчук Олена,





5 курс, с-ть «Фінанси», д/ф
Наук. Кер. – Москальов А. А.,
Чернівецький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці.





СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНТРОЛЮ ЗА ДОХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВ





Постановка проблеми. Економічна категорія «дохід» досліджується протягом багатьох століть в тісному взаємозв’язку з такими термінами як «економічна діяльність» та «прибуток» в працях А. Сміта, К. Маркса, Дж. Мілля, Дж. Хікса, В. Парето, Л. Вальраса, Ф. Найта та ін. Наукові надбання цих вчених (теорія відносних часток факторів виробництва в доході, теорія убиваючої дохідності, теорія граничних доходів) увійшли в «золотий фонд» постулатів економічної теорії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі досліджень категорії «дохід» акцент робиться на поглиблення теоретичних і методичних аспектів формування, розподілу і використання доходу на рівні окремих суб’єктів господарювання. Поняття «дохід підприємства» висвітлюється в наукових публікаціях багатьох сучасних дослідників, зокрема М.С. Абрютіної, І.О. Бланка, Н.М. Бондаря, Ф.Ф. Бутинця, М.І. Бухалкова, А.Д. Вивереця, В.П. Грузінова, В.В. Кулішова, Л.Г. Мельника, В.І. Тітова та ін. Проте серед науковців не сформувалося єдиної думки щодо економічної сутності цього поняття, визначення особливостей формування доходів підприємств в процесі їх операційної діяльності, класифікації цих доходів та деяких інших пов’язаних з ними питань. Це зумовлює необхідність поглиблення теоретичних досліджень економічної сутності і класифікації доходів з операційної діяльності підприємств.
Метою статті є критичний огляд наукових праць щодо економічної сутності та на їх основі уточнення поняття «доходи підприємства». Доходи у кожній сфері суспільного виробництва чи галузі економіки мають свій індивідуальний характер і виступають джерелом покриття матеріальних витрат, амортизації, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, непрямих податків тощо. Дана тема є досить актуальною в наш час оскільки існує ціла низка проблем в обліку доходів, які виникають не на окремих підприємствах, а на всіх підприємствах різних галузей.
Виклад оновного матеріалу. Підґрунтям економічного підходу щодо визначення цього поняття є термін «виручка», тобто обсяг продажу виробленої підприємством продукції (робіт, послуг). Інколи цей термін ототожнюється з поняттям «дохід підприємства». Прикладом спрощеного підходу є наступне визначення цієї категорії: “Як економічна категорія дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманий від продажу продукції, товарів, робіт, послуг” [3, с. 524]. Ототожнення доходу підприємства тільки з виручкою від реалізації продукції практично виключає з нього такі притаманні йому елементи, як отримана орендна плата (при наданні основних засобів в оренду), роялті (отримані підприємством платежі за використання його інноваційного або програмного продукту, торгової марки тощо), дивіденди та проценти по сформованому підприємством портфелю фінансових інвестицій у цінні папери сторонніх організацій і т.д. Очевидно, поняття «дохід підприємства» слід розглядати ширше, ніж «виручка від продажу продукції (робіт, послуг)».
Найпоширенішим серед сучасних економістів стало визначення поняття «дохід підприємства» як суми виручки від реалізації продукції і майна, а також від здійснення позареалізаційних операцій. Для прикладу такого підходу наведемо тлумачення цього поняття В.П. Грузіновим:
“Дохід підприємства складається з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів (зайвих) й іншого майна підприємства, а також із доходів від позареалізаційних операцій” [4, с. 340]. Аналогічне визначення, що за своїм змістом не перечить поняттю «дохід підприємства», хоча характеризує далеко не всі його сторони, можна знайти і в працях інших науковців [5, с. 240; 2, с. 335; 12, с. 452; 7, с. 273].
Бухгалтерський підхід до поняття «дохід підприємства» переважно базується на терміні «економічна вигода». Такий зміст цієї категорії визначено в Міжнародному стандарті фінансової звітності 18 «Дохід»: «Дохід – це валове надходження економічних вигод протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу» [3, с. 539]. Аналогічне поняття в Національному стандарті бухгалтерського обліку – П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» інтерпретується наступним чином: «Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання власного капіталу за рахунок внесків учасників (власників) за звітний період». Проте визначення доходу в національному стандарті бухгалтерського обліку як збільшення економічних вигод у формі «надходження активів або зменшення зобов’язань» піддається критиці науковців як не зовсім коректне. Очевидно слід погодитися із зауваженням, що “не кожне збільшення активів та зменшення зобов’язань характеризує момент отримання доходу. Про отримання доходу свідчить оплата рахунку, пред’явленого підприємством покупцеві його продукції (товарів, робіт, послуг). Стосовно зобов’язань підприємства, то при їх безпосередньому погашенні ніякого зростання капіталу насправді не відбувається. До зростання капіталу призводить не погашення зобов’язань, а відмова кредитора від своїх прав, тобто тоді, коли активи отримані підприємством на безоплатній основі” [6, с. 458]. На відміну від широкого трактування поняття «дохід підприємства» як за економічним, так і за бухгалтерським підходом, вузьке трактування цього поняття суттєво обмежує його зміст за кількісними параметрами.
Економісти, що притримуються цього підходу зводять поняття «дохід підприємства» лише до тієї частини валової виручки і результатів позареалізаційних операцій, що включає лише витрати на оплату праці та прибуток. За визначенням доходу М.С. Абрютіною: «Дохід в економічному розумінні – це завжди різниця між вартістю випуску продукції і витратами виробництва» [1, с. 388]. Аналогічний зміст в це поняття вкладає і Ю.І. Продіус, який зазначає, що “валовий дохід характеризує кінцевий результат виробничої або комерційної діяльності підприємства і вираховується шляхом виключення із валової виручки та результатів позареалізаційних операцій всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції, що входять до собівартості, крім витрат на оплату праці. Таким чином, дохід – це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат. Він являє собою грошову форму чистої продукції підприємства, тобто включає до себе оплату праці та прибуток».
Ми не поділяємо думку науковців щодо обмеження визначення поняття «дохід підприємства» виключно тією його частиною, що за обсягом характеризує лише витрати на оплату праці та суму прибутку. В сучасній західній і вітчизняній науковій літературі ця частина отриманих підприємством доходів визначається поняттями «економічна додана вартість» (Economic Value Added, EVA) або «чиста продукція». За своєю економічною сутністю «економічна додана вартість» («чиста продукція») є однією із форм доходу, що отримана підприємством за рахунок виробництва і реалізації товарної продукції.
Мова в даному випадку йде лише про інший (обмежений) склад елементів, що формує цей дохід. Так, повний склад цих компонентів формує «валовий дохід»; за виключенням елементу «податки з доходу» формується «чистий дохід», а за виключенням елементів «податки з доходу» та «матеріальні витрати» формується «дохід у формі економічної доданої вартості («чистої продукції»). Для скорочення ми пропонуємо надалі визначати цю форму доходу терміном «доданий дохід».
Таким чином, розгляд поняття «дохід підприємства» у широкому трактуванні як за економічним, так і за бухгалтерськими підходами дає змогу визначити наступні основні його характеристики:
 дохід підприємства являє собою один із видів фінансових результатів його господарської діяльності за певний період;
 цей фінансовий результат характеризує надходження економічних вигод;
 основними формами економічних вигод, що характеризують дохід підприємства, виступають виручка з реалізації іншого майна, а також надходження коштів з позареалізаційних операцій;
 економічні вигоди, що формують дохід підприємства, визначаються їх обсягом у грошовій формі.
Ці базові характеристики поняття «дохід підприємства» потребують певного доповнення.
Крім того, важливою характеристикою доходу підприємства є його висока залежність від ризику, що притаманна господарській діяльності конкретного підприємства. Ця діяльність може здійснюватись за обраною підприємством агресивною, помірною або консервативною політикою, що відповідним чином буде позначатись і на сумі отриманих ним економічних вигод (доході). Отже, об’єктивне оцінювання доходу підприємства має базуватись на обов’язковому врахуванні такого фактору, як ризик.
Основною проблемою обліку доходів підприємств є проблема повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку. На даний момент рівень невідображення доходів в країні коливається від 30 до 70% [8]. В сучасних економічних умовах вітчизняні підприємства відображають витрати більш повно та об’єктивно, ніж доходи, що пов’язано з особливостями їх контролю. З доходів підприємства можливе заниження суми виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), і, як результат, – зниження бази оподаткування підприємств податком на додану вартість. З метою унеможливлення такої ситуації ряд фахівців пропонують посилити контроль за рухом податків за допомогою ведення обліку ПДВ на окремому синтетичному рахунку.
Підприємства часто стикаються з тим, що для обліку доходів присутня незначна нормативна база, що спричиняє певні труднощі в відображенні їх в звітності. Багато фахівців і науковців присвячують свої праці такій проблемі, як проблема створення єдиної інформаційної загальнодержавної бази норм і нормативів для обліку та контролю за доходами підприємства.
Можна виділити проблему рівня відповідальності обліково-контрольної системи підприємства щодо його доходів чинному законодавству з обліку та контролю й меті та завданням самого підприємства. В сучасних умовах господарювання власники підприємств повністю несуть відповідальність за їх діяльність, тому на кожному підприємству повинен бути відповідний рівень відповідальності за правильністю складу та відображення в фінансовій звітності доходу. Також повинен існувати певний рівень контролю за здійсненням вище названих операцій, так як всі непроконтрольовані дії інколи можуть призвести до неочікуваних наслідків.
Існує також проблема матеріально-технічного й організаційного забезпечення, яка стосується більшості підприємств. Проблема матеріально-технічного й організаційного забезпечення полягає в тому, наскільки достатньо підприємство забезпечене сучасними матеріально-технічними засобами і який рівень організації та ефективності ведення первинних документів, облікових і який рівень організації та ефективності ведення первинного та зведеного обліку, внутрішньо фірмового контролю, формування звітної інформації [9].
Нині, гостро постає проблема постійних розбіжностей, що існують між податковим та бухгалтерським обліком доходів. Цей недолік призводить до виникнення подвійного обліку доходів і потребує якнайшвидшого усунення шляхом удосконалення чинного законодавства України з цих питань.
Проблемою обліку доходів підприємства є проблема створення єдиної інформаційної загальнодержавної (міжгалузевої) бази норм і нормативів для обліку та контролю за доходами підприємства. Така інформаційна база вкрай необхідна Україні, адже, як свідчать статистичні дані, матеріаломісткість вітчизняної продукції у два-три рази вища, ніж у країнах Заходу. Це може, означати, що в нашій державі вагома частка списаних на витрати виробництва матеріальних цінностей розкрадається чи насправді використовується на виробництво тіньової продукції, яку підприємство не обліковує (але реалізує на тіньовому ринку й отримує тіньові доходи) і за яку не платить ніяких податків, зборів. Якщо вдасться створити в Україні єдину інформаційну загальнодержавну (міжгалузеву) базу норм і нормативів, то на її основі можна буде розвивати галузеві й відомчі норми та нормативи.
Ще однією важливою проблемою обліку доходів є проблема встановлення оптимального співвідношення обсягів автоматизованих і неавтоматизованих обліково – контрольних робіт та визначення їх ролі в зростанні поточних доходів підприємства.
Таким чином, на мою думку для вирішення деяких з наведених та інших проблем необхідне також визначення концептуальних напрямків комп'ютеризації обліку, їх аналізу та контролю доходів, розробка практичних методик обліку, аналізу і контролю в середовищі електронної обробки даних. Отже, сучаний стан обліку доходів на підприємствах України потребує використання нових шляхів та методів у вирішенні широкого кола проблем.
Висновки. З урахуванням всіх розглянутих характеристик поняття «дохід підприємства» пропонується визначити наступним чином: «Дохід підприємства являє собою один із видів фінансового результату його господарської діяльності за певний період, що характеризує у грошовому визначенні обсяг надходження грошових вигод у формі виручки від реалізації виробленої продукції (робіт, послуг) і майна, а також коштів з позареалізаційнихоперацій, які формуються з урахуванням факторів часу і ризиків».

Список використаних джерел
1. Абротина М. С. Экономика предприятия : учебник / Абрютина М. С. – М. : Дело и Сервис, 2004. – 528 с.
2. Бондар Н. М. Економіка підприємства : навчальний посібник / Бондар Н. М. – К. : А.С.К. 2004. – 400 с.
3. Бухгалтерський фінансовий облік ; за ред. Ф. Ф. Бутинця – [7-е вид.]. – Житомир : Рута, 2006. – 832 с.
4. Грузинов В. П. Экономика предприятия (предпринимательская) : учебник / Грузинов В. П. – [2-е изд.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 795 с.
5. Бланк И. А. Торговый менеджмент / Бланк И. А. – [2-е изд.]. – К. : Эльга, Ника-Центр, 2004. – 784 с.
6. Економіка підприємства : підручник ; за заг. ред. Н. М. Ушакової. – К. : Київський нац. торг.-економ. ун-т, 2005. – 569 с.
7. Чуев И. Н. Экономика предприятия : учебник / И. Н. Чуев, Л. Н. Чечевицина. – М. : Дашков и К°, 2004 – 416 с.
8. Бірюкова О.В., Карлін О.Л. Проблеми обліку доходів і витрат підприємства / О.В.Бірюкова, О.Л.Карлін // [сайт http:// www.nbuv.gov.ua].
9. Якубенко С. С. Проблеми обліку витрат та доходів / С.С.Якубенко [сайт http\\ www.nbuv.gov.ua ].



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Ковальчук О., СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНТРОЛЮ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: