Усик Т., ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 23:14
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Усик Т., ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Актуальні проблеми розвитку харчових виробництв, ресторанного господарства... » Усик Т., ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
Усик Т., ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
conf-cvДата: Вівторок, 24.12.2013, 18:32 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Тетяна Усик,



4 курс, спец. «Виробництво харчової продукції», к. т. н.,
Наук. кер. Чернякова Т.Я.,
Київський кооперативний інститут бізнесу і права,
м. Київ




ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В СИСТЕМІ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ




Кооперація, що в перекладі з латинської мови, означає співробітництво, сьогодні відповідає багатьом поняттям. Під кооперацією розуміють такі форми організації праці, за якої певна кількість людей спільно бере участь в одному й тому ж або в різних, зв’язаних між собою виробничих процесах. Ще у ХІХ ст. із розгортанням процесів індустріалізації та демократизації суспільного життя, формування відкритого суспільства, з’являються перші кооперативи зі статусом юридичних осіб. Українська споживча кооперація є демократичною інститу- цією, з глибокими національними традиціями, самобутністю і яка орієнтована на задоволення потреб всього населення.
Споживча кооперація в Україні- це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, закупівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку всіх верств населення, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.
Світовий кооперативний досвід, частиною якого є українська кооперація, свідчить про те, що кооперація - це не лише тип виробництва чи форма господарювання, а економічно обумовлена ідеологія виживання, перш за все, в жорстких економічних умовах сільськогосподарського виробника.
Варто відзначити, що споживча кооперація функціонує як соціально-економічна система. За складових кооперативного сектору економіки вона є найбільш структуризованою та організаційно оформленою. На сьогоднішній день, споживча кооперація об’єднує понад 1,0млн.членів споживчих спілок і товариств та забезпечує трудову зайнятість 123тис. осіб.
Основними характеристиками сучасної споживчої кооперації є наступні:
- домінування ринкових відносин, широке використання підприємницьких методів господарювання при збереженні кооперативного контролю і самоуправління;
- споживча кооперація виступає організатором людей в соціально-економічній
формі. Вона має в своїй основі соціальну базу і економічний базис, які органічно розвиваються і гармонійно поєднується первинним та провідним способом, є соціально-відповідним до цілей споживчої кооперації;
- господарюючі суб’єкти мають широку економічну і організаційну самостійність;
- має універсальний характер діяльності з пріоритетним розвитком галузей сфери обігу, послуг і виробництва;
-в основу економічного механізму закладається поєднання ринкових компонентів і кооперативних принципів;
- базується на міжнародних, загальновизнаних кооперативних цінностях, в систему яких повинна закладатись ідентичність підприємств і організацій.
Сьогодні споживча кооперація переживає великі труднощі, пов’язані з втратою внаслідок лібералізації цін та інфляції власних обігових коштів, різким скороченням можливостей використання банківських кредитів через непомірні банківські ставки та високий рівень податків, умовами низької купівельної спроможності населення. Тому необхідні заходи з пошуку конкретних і реальних шляхів органічного поєднання не тільки задач внутрішнього розвитку кооперації, але й задач її виживання в конкуренції з приватними підприємницькими структурами.
Основними стратегічними напрямами розвитку коопе¬ра¬тив¬ного ресторанного господарства є підвищення ефективності використання наявної матеріально-технічної бази через: припинення скорочення закладів ресторан¬ного господарства, відмову від практики здавання їх в оренду, розкон¬сервацію підприємств, що тимчасово припинили свою діяльність; модернізацію примі¬щень, обладнання, виробничо-технологічних процесів шляхом залучен¬ня інвес¬ти¬цій інших діючих підприємств споживчої кооперації, членів споживчих то¬вариств та інвесторів з некооперативного сектору; засто¬су¬ван¬ня у виробничо-технологічному процесі неенергоємного устаткуван¬ня, міні-облад¬нан¬ня; зміну асортиментної політики підпри¬ємств з орієнтацією на потреби споживачів, підвищення якості і збільшення видів послуг, що ними надаються; участь у виробництві продукції та напівфаб¬рикатів через розвиток кулінарних і конди¬терських цехів; нарощування обсягів випуску рестора¬на¬ми, кафе нових видів сучасної кулінарної продукції і реалізацію їх через підприємства торгівлі та відділи з продажу напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів.
Застосування сучасної стратегії в ресторанному господарстві споживчої кооперації перед¬бачає: відновлення і розвиток об'єктів харчування в дитячих, медичних, шкільних установах з використанням недорогих технологій приготу¬вання та доготування їжі, швидкого обслуго¬ву¬вання; розвиток мережі підпри¬ємств швидкого обслуговування з елементами пересувного обслуго¬вування; широке використання ресторанів і кафе для обслуговування розважальних заходів, участь в організації вечір¬ніх клубів, дискотек. У структурі нових об'єктів харчуван¬ня повинні переважати підприємства павільйонного типу з легких модуль¬них конструкцій, з можливістю передислокації при збереженні типо¬вих підприємств ресторанів, кафе, барів, розташованих у капітальних примі¬щеннях. Збереження і відновлення діяльності підприємств харчування повинно супроводжуватись агресивним їх розвитком у великих і малих містах.
Одним із найважливіших стратегічних напрямів розвитку ресторанного господарства споживчої кооперації є зростання випуску продукції власного виробництва та реалізації її в роздрібній торговельний мережі споживчих товариств, що дозволить ефективніше використовувати виробничі потужності, збільшити частку власної продукції в товарообігу, повніше задовольняти попит сільського населення в різноманітній та якісній харчовій продукції.
Ресторанна справа в усьому світі є однією з найприбутковіших. За статистикою, середній обіг коштів, вкладених у ресторан, відбувається в 5-6разів швидше, ніж інвестиції, вкладені, наприклад, у магазин одягу. У країнах Західної Європи, США і Японії зафіксовано збільшення витрат клієнтів на проведення дозвілля саме в ресторанах.
В ресторанній справі немає меж досконалості, тому й з’являються нові їх види: послуги сомельє, години фортуни та щасливі години для гостей, гастрономічні шоу, урочиста презентація страв, бар-шоу, рибалка та кулінарне приготування у присутності гостя, караоке, знижки постійним клієнтам, виїзний кейтерінг з організацією дозвілля та широким спектром різноманітних послуг, відпочинок та розваги на воді, в повітрі тощо.
Провідною ідею розвитку економіки галузі стала необхідність забезпечення інноваційної діяльності шляхом гармонізації інтересів суб’єктів господарювання, споживачів і суспільства. Майбутнє сучасного бізнесу залежить від підходу підприємств до впровадження інновацій. Це особливо актуально для підприємств ресторанного господарства споживчої кооперації. Крім того, доцільно було б активізувати створення спільних підприємств, які б були засновані на кооперативній власності та власності суб’єктів АПК, сільського населення, а також створені із залученням іноземного капіталу. Успішна реалізація кооперацією широкого і різноманітного спектра завдань потребує поглиблення структурних трансформацій і подальшого реформування всієї сукупності відносин, що стосується також і ресторанного господарства.
Дослідження структури харчування сучасної людини свідчать про недостатнє споживання незамінних компонентів їжі, що обумовлено об’єктивними закономірностями Перша закономірність пов’язана з відхиленням реального харчування від рекомендованих норм споживання внаслідок місцевих, кліматичних, національних і соціальних особливостей. Друга- із різким зниженням витрат енергії людини внаслідок широкого використання досягнень науково-технічного прогресу в повсякденному житті, що призводить до обмеження споживання їжі як джерела енергії, та, відповідно, до зниження споживання незамінних компонентів, які містяться в ній. Третя полягає в застосуванні сучасних технологій вирощування й транспортування продуктів, приготування їжі, внаслідок чого втрачаються її незамінні компоненти. Четверта-у впливі несприятливих чинників зовнішнього середовища, через що зростає потреба у незамінних компонентах їжі. Оптимізація раціону сучасної людини потребує нових підходів та інноваційних технологій вирішення існуючих проблем.
Динаміка сучасного розвитку і функціонування споживчої кооперації України зумовлена масштабними трансформаціями економічної системи, соціальної та політичної сфер життя, глибокими демографічними перетвореннями. Зазначені процеси сприяють розширенню національного кооперативного руху загалом та активізації господарсько-фінансової та соціальної діяльності споживчої кооперації зокрема. Переваги кооперації є найбільш перспективними в аграрному секторі, сферах кредитних, соціально-культурних, матеріальних, транспортних і торговельних послуг. Надзвичайно актуальними потрібно вважати теоретичні, методологічні та науково-прикладні проблеми широкого розвитку української кооперації на ринкових засадах, підвищення її соціально-економічної ролі в економічній і політичних системах, ефективного використання її невичерпного потенціалу.
За останні роки система споживчої кооперації зазнала глибоких перетворень. Тому якісно оновився її соціально-економічний потенціал, зміцнилися засади кооперативної діяльності, оновилася стратегія розвитку, поглибилися соціальні функції, зріс авторитет у міжнародному кооперативному русі.
В економічній сфері завдання споживчої кооперації спрямовані на розширення масштабів господарської діяльності в галузях торгівлі, ресторанного господарства, виробництва товарів народного споживання, заготівель сільськогосподарських продуктів і сировини. У соціальній сфері головними завданнями споживчої кооперації є посилення соціальної місії, соціальної підтримки, соціального захисту членів кооперації, забезпечення робочими місцями, активізація ролі споживчої кооперації в соціальній перебудові села і розвитку сільських територій.
Таким чином, аналіз сучасного стану розвитку ресторанного господарства в системі споживчої кооперації, висвітлив основні його проблеми, для розв’язання яких необхідно втілення всіх заходів, які поєднують механізми вільного ринку і державне регулювання. Це найбільш ефективний шлях досягнення ефективності функціонування харчової промисловості, і, зокрема, ресторанного господарства.
Література
1. Гамоля Н. Аппетитный бізнес./ Гамоля Н.//Контракты. – 2004. - №7.–с.34-35.
2. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.). – К., 2004. – 62 с.
 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Актуальні проблеми розвитку харчових виробництв, ресторанного господарства... » Усик Т., ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
Сторінка 1 з 11
Пошук: