Міцкан О., ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РЕФІНАНСУВАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ... - Форум
Четвер, 08.12.2016, 13:54
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Міцкан О., ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РЕФІНАНСУВАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Міцкан О., ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РЕФІНАНСУВАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ...
Міцкан О., ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РЕФІНАНСУВАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ...
conf-cvДата: Вівторок, 24.12.2013, 17:31 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Олеся Міцкан,



6 курс, спец. «Облік і аудит», з.ф.н.,
Наук.кер. - Євдощак В.І.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.Чернівці



ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РЕФІНАНСУВАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ



Проблема оплати дебіторської заборгованості, визначення допустимого рівня засобів, які вилучаються на дебіторську заборгованість, розробка оптимальної політики управління є достатньо серйозною і потребує глибокого вивчення.
На сьогоднішній день досить актуальною є проблема неплатежів, причому не тільки в Україні, але й в усьому світі.
З метою усунення проблеми неплатежів, на нашу думку, необхідно застосувати нові форми і методи оплати дебіторської заборгованості – її рефінансування, тобто переведення дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів підприємства (грошові активи, цінні папери тощо). Рефінансування дебіторської заборгованості – це система фінансових операцій, що забезпечують прискорену конверсію дебіторської заборгованості в грошові активи. Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості, що застосовуються сьогодні, є: а) факторинг; б) облік векселів; в) форфейтинг [41, с. 306].
Форфейтинг є двосторонньою угодою, учасниками якої виступають продавець і покупець фінансових (платіжних) зобов’язань. Продавцем форфейтингових платіжних зобов’язань є експортер, який приймає векселі в оплату вартості поставлених товарів. Покупець (форфейтор), в ролі якого виступає банк, купуючи платіжні зобов’язання, відмовляється від свого права пред’являти зворотні вимоги до будь-якого з попередніх власників зобов’язань, що є предметом угоди, а тому приймає на себе всі ризики, пов’язані з їх оплатою.
Предметом форфейтингу є дебіторська заборгованість покупців товарів (імпортерів), яка оформляється у формі комерційних тратт (переказних векселів) або простих векселів. Використання як форфейтингових платіжних зобов’язань простого або переказного векселя зумовлене їх давнім і широким застосуванням при кредитуванні торговельних операцій, а також простотою їх оформлення.
Факторинг має відносно молодий вік, проте дуже популярний на Заході, тому що підприємство одразу отримує гроші під час продажу дебіторських рахунків, не дивлячись на те, що ця операція є достатньо дорогою для підприємства (в західній практиці часто зустрічаються випадки, коли втрати складають до 50 % суми дебіторської заборгованості).
Факторингові операції можуть бути як нормальним елементом політики підприємства в отриманні коштів (дебіторської заборгованості) по рахунках, так і терміновим виходом при продажу відповідної частини дебіторської заборгованості по рахунках, в тому числі і безнадійної [99, c. 220].
Метою факторингового обслуговування кредиторів є своєчасне погашення дебіторської заборгованості, скорочення втрат, що виникли з причини затримки платежів, запобігання появі сумнівних боргів і підвищення ліквідності підприємств [100, с. 15].
В українських умовах факторинг допомагає усуненню взаємних неплатежів, прискоренню оборотності капіталу підприємств. Крім того, він нерідко має перевагу перед банківським і комерційним кредитом. В першому випадку факторинг швидше залучає банківські позики. В іншому – забезпечує оперативне інкасування боргів в ситуації, коли вексельна форма розрахунків не гарантує своєчасного погашення дебітором своїх зобов’язань [100, с. 15].
Як висновок, слід зазначити, що факторинг – ризикований, але високоприбутковий банківський бізнес, ефективний засіб фінансового маркетингу, підвищення економічної безпеки постачальника у разі комерційного кредиту, одна з форм інтегрування банківських операцій, які найбільше пристосовані до сучасних процесів розвитку економіки.

Список використаних джерел:
1. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. – К.: Ника-Центр, 1998. – 480 с.
2. Коршунов В.І. Організація бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах: Монографія. – Харків: Основа, 2010. – 226 с.
3. Жуков В.Н. Учет факторинговых операций. // Бухгалтерский учет. - 2008. – №6. - 112 с.

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Міцкан О., ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РЕФІНАНСУВАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: