Зеленюк М., РОЗВИТОК СИТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ... - Форум
Середа, 07.12.2016, 12:28
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Зеленюк М., РОЗВИТОК СИТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Менеджмент як фактор розвитку підприємницької діяльності » Зеленюк М., РОЗВИТОК СИТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ...
Зеленюк М., РОЗВИТОК СИТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ...
conf-cvДата: Вівторок, 24.12.2013, 12:23 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Зеленюк Микола,



6 курс, спец. «Менеджмент організацій», д/ф,
Наук. кер. – Гуменюк А.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці




РОЗВИТОК СИТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА



Постановка проблеми. В умовах посилення глобалізації і загострення ринкової конкуренції, підвищення значущості інноваційних процесів виникають нові чинники і види ризиків, які по суті можуть викликати зниження ефективності діяльності підприємств. З метою ефективного управління підприємницькими ризиками особливе значення належить формуванню найбільш адекватної і водночас ефективної системи ризик-менеджменту підприємства.
Економічні та фінансові кризи, що обрушилися останнім часом на світову економіку, зробили ще більш актуальними питання, пов'язані із застосуванням технологій ризик-менеджменту в управлінні діяльністю підприємств. Проте навіть у відносно стабільній ситуації управління підприємницькими ризиками - це завдання, яке для будь-якого підприємства, незалежно від виду його діяльності, обсягів виробництва та реалізації товарів і місцезнаходження, необхідно постійно вирішувати. При цьому ризик-менеджмент стає основною складовою у концепції стратегічного розвитку підприємств.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми формування та розвитку ризиків у вітчизняній економічній науці стали розглядатися порівняно недавно, а точніше - з моменту переходу на ринкову економіку. Проведений аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури показує, що ризик-менеджмент має достатньо розроблений інструментарій для вирішення відповідних питань. Разом з тим досі не існує єдиної цілісної концепції ризик-менеджменту, яку можна було б успішно застосовувати в практиці українських підприємств різних напрямків господарської діяльності.
Значний внесок у розвиток теорії ризик-менеджменту внесли зарубіжні вчені, серед яких: Г.Л. Багієв, Р. Баззел, І.Т. Балабанов, Дж.М. Кейнс, А. Маршалл, Ф. Найт, Дж. Нейман, К. Ерроу, Н. Тернбулл, Р. Чаретг, Й. Шумпетер та інші.
Серед вітчизняних вчених найбільш відомі наступні:В.В. Вітлінський, В.М. Голуб, О.В. Дзюблюк, С.М. Козьменко, М.С. Клапків, С.В. Мочерний, І.М. Парасій-Вергуненко.
На сьогоднішній день дослідження, присвячені проблемам формування системи управління ризиками в діяльності підприємств носять скоріше фрагментарний, а не системний характер. Все це, безумовно, зумовлює актуальність і важливість вивчення даних питань та потребує розробки теоретичних та практичних підходів до їх вирішення.
Метою даного дослідження є аналіз та обґрунтування системи ризик-менеджменту діяльності торговельних підприємств.
Виклад основного матеріалу. В даний час серед науковців немає єдиної думки щодо визначення підприємницького ризику. В економічній літературі у понятті «підприємницький ризик» умовно виділяють такі його характеристики як ймовірність відхилення від планованих результатів (збитковість або прибутковість), можливість кількісної або якісної оцінки ризику, ризик і невизначеність, ризик як подія або як дія суб'єкта, об'єктивність і суб'єктивність ризику [1, с.25]. Проте необхідно відзначити, що дослідження ризику різними авторами обумовлено специфікою їх сфери діяльності, в результаті спостерігаються досить різні підходи до визначення ризику, які не є беззаперечними.
На практиці для визначення підприємницького ризику найчастіше використовуються об'єктивний і суб'єктивний підходи. Об'єктивний підхід означає, що ризик безпосередньо залежить від невизначеності факторів зовнішнього середовища стосовно підприємства. Суб'єктивний підхід передбачає, що усвідомлення ризику залежить від сприйняття кожного конкретного працівника: його характеру, складу розуму, психологічних особливостей, рівня знань у своїй галузі діяльності, життєвого досвіду і т. д. [2, с.37]
З огляду на дані особливості підприємницький ризик можна представити як можливу потенційну небезпечність, пов'язану з економічною діяльністю підприємства. У даному контексті наголошується характерна особливість підприємницького ризику. З одного боку, наслідки ризику зазвичай виявляються у вигляді економічних втрат або неможливості отримання очікуваного прибутку, а з іншого - це не тільки негативні результати прийнятих рішень. За певних умов здійснення підприємницької діяльності існує не тільки небезпека не досягнути планованого результату, але і вірогідність перевищити очікуваний прибуток. Таким чином, підприємницький ризик характеризується поєднанням можливості досягнення як негативних, так і позитивних результатів діяльності підприємства.
Для найбільш ефективного управління підприємницькими ризиками їх можна систематизувати, враховуючи розподіл на конкретні групи за певними ознаками, що дозволить створити найбільш адекватну і водночас ефективну систему ризик-менеджменту підприємства.
Ризик-менеджмент є одним з основних структурних елементів загальної системи управління підприємством. Водночас він представляється як підсистема управління підприємством, орієнтована на комплексний аналіз ризиків, пов'язаних з його діяльністю, та розробку ефективних механізмів управління ризиками з метою забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності підприємства.
З даної позиції особливу зацікавленість викликають питання, які стосуються основних функцій ризик-менеджменту. У рамках традиційного підходу основні функції ризик-менеджменту зводилися переважно до оцінки та аналізу ризиків, а також механізмам їх передачі (страхування, хеджування і т. д.), причому ризик - менеджмент не розглядався крізь призму основних функцій менеджменту: планування, організації і контролю. У даному концептуальному підході практично була відсутня така важлива функція, як стимулювання. Відповідно ризик - менеджмент носив не активний, а пасивний характер, будучи спрямованим не на збільшення вартості бізнесу, а на її збереження за допомогою використання механізму компенсації економічних втрат. В даний час традиційна парадигма стала мінятися в сторону активного ризик-менеджменту, основним завданням якого є посилення конкурентних позицій і підвищення капіталізації підприємства.
Необхідно відзначити, що такий концептуальний підхід об'єктивно ставить завдання, які полягають у переосмисленні функціональної специфіки ризик-менеджменту та пошуку нових форм їх реалізації. Для того, щоб ризик-менеджмент сприймався як повноцінний менеджмент, необхідно сформувати умови для його розвитку в направленні гармонізації управлінських функцій підприємства.
Проте, незважаючи на кардинальні зміни у підходах до ризик-менеджменту, в Україні поки вони не є широкомасштабними та практично знаходяться на початковій стадії, а сама основна ідея інтегрованого ризик-менеджменту практично не сприймається. Разом з тим, на вітчизняних підприємствах є потреба у формуванні та розвитку системи ризик-менеджменту, яка викликана об'єктивними причинами та факторами. По-перше, істотно виріс спектр ризиків, причому під ним став розумітися практично будь-який бізнес-процес і навіть будь-який напрямок підприємницької діяльності. По-друге, в сферу аналізу ризик-менеджменту потрапляють причини, які зумовлюють різного роду економічні спади і рецесії ; системні ризики, для яких характерна специфіка їх нейтралізації. По-третє, посилення ризикоутворюючих факторів ініціювало формування системи інтегрованого ризик-менеджменту; спроби усвідомлення ризику через розвиток корпоративної культури. По-четверте, відбувається формування інформаційних підсистем ризик-менеджменту і механізмів внутрішнього контролю ризику; оформлення теоретичних концепцій корпоративного ризик - менеджменту та їх впровадження в практику діяльності підприємств. [3, с.101]
Досягнення поставлених цілей бізнесу досягається розробкою загальної стратегічної концепції управління підприємством, у тому числі формуванням і реалізацією корпоративного ризик-менеджменту на базі функціонально-ресурсного підходу. При цьому об'єктом управління ризиками стають основні функціональні підсистеми підприємства (виробничо-торговельна, фінансова, кадрова, організаційно-управлінська, інвестиційного-інноваційна). Дані функціональні підсистеми безпосередньо беруть участь у процесах функціонування підприємства, управління якими тісно пов'язане з відповідними підприємницькими ризиками. Кожна підсистема має свій специфічний набір факторів ризику. Для фінансової підсистеми це: недостатність фінансового забезпечення, зниження ліквідності, зниження рівня рентабельності та ділової активності, нераціональна структура фінансових ресурсів та ін. Для організаційної-управлінської - низький рівень професійної компетенції персоналу, неузгодженість діяльності основних виробничих підсистем і ін., в т. ч. і відсутність системи ризик-менеджменту.
Особливе місце серед них відводиться організаційно-управлінській підсистемі як одній з найважливіших функцій, що зумовлює надійність управління ризиками в діяльності підприємства. Характерними показниками її є ефективність методів управління підприємством, організації процесів прийняття управлінських рішень в умовах ризику, інформаційних підсистем забезпечення ризик-менеджменту та ін. Оцінка основних проблем її функціональних складових (елементів) дозволяє: отримати аналіз реального стану підприємства в ринковому середовищі, визначити конкурентні переваги та слабкості, виявити узгодженість позицій керівників підприємства в оцінці його основних проблем, оцінити ефективність використання всіх видів ресурсів, визначити відповідність управлінського потенціалу підприємства його стратегічним завданням, виробити рекомендації щодо вирішення спектру основних проблем підприємства. Організаційно - управлінська підсистема, на наш погляд, повинна бути адекватна стратегічним і оперативним завданням, які постійно вирішуються на підприємстві; ситуацій, які можуть виникнути у зв'язку із зміною впливу зовнішнього або внутрішнього середовища.
Водночас для реалізації основних ідей ризик-менеджменту необхідно використовувати системні рішення, які повинні бути інтегровані в загальне управління ризиками та мати відповідне інфраструктурне забезпечення. З даної позиції інтегрованість у загальну схему управління підприємством означає, що по-перше, визначено межі відповідальності за управління ризиками, а сама діяльність регулюється і координується через єдиний центр, по-друге, постійно удосконалюються механізм і процеси управління ризиками, по-третє, стратегії управління ризиками поліпшують діяльність функціональних підсистем і підприємства в цілому. У свою чергу, ефективне регулювання ризиками передбачає на підприємстві відповідну корпоративну культуру.
З даної позиції в практичній діяльності ризик-менеджменту послідовно проводиться аналіз ризиків, що загрожують сталому функціонуванню підприємства. У його процесі особлива увага повинна приділяти проблемі всебічності та комплексності вивчення ризиків з метою одержання найбільш повного профілю ризиків підприємства. На нашу думку, найбільш прийнятним можна запропонувати метод матричної ризик – діагностики, яка буде проводитися з метою виявлення можливих ризикоутворюючих факторів, що можуть надавати негативний вплив на стійкий розвиток підприємства, а це за великим рахунком є превентивним механізмом профілактики ризиків на підприємстві.

Список використаних джерел:
1. Балабанов І. Т. Ризик-менеджмент / І. Т. Балабанов. — М. : Фінанси і статистика. 1996. — 192 с.
2. Вітлінський В. В. Ризикологія в економці та підприємств : монографія / В. В. Вітлінський. П. I. Великоіваненко. — К. : КНЕУ. 2004. — 480 с.
3. Гранатуров В. М. Аналіз підприємницьких ризиків: проблеми визначення, класифікації та кількісні оцінки : монограф1я / В. М. Гранатуров. I. В. Литовченко. С. К. Харічков ; за наук. ред. В. М. Гранатуров. — Одеса : Ін-т проблем ринку та екон.-екол. досліджень НАН У країни. 2003. — 164 с.

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Менеджмент як фактор розвитку підприємницької діяльності » Зеленюк М., РОЗВИТОК СИТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: