3 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н. Науковий керівник – Розман А. М. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій в менеджменті
Стаття присвячена дослідженню сучасних інформаційно - комунікаційних технологій, що використовуються в менеджменті. Визначено особливості їх застосування та вплив на управлінську діяльність.
Постановка проблеми. Комунікація та інформація відіграють надзвичайно важливе значення в житті суспільства. Особливого значення вони набувають у суспільстві, що глобалізується, адже воно характеризується революційним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, які використовуються на всіх рівнях, у всіх сферах, галузях, територіальних і часових просторах управління. Сучасні інформаційні технології дозволяють створити єдине інформаційне середовище, фізичною основою якого є інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку, яке дозволяє супроводжувати та координувати як технологічні процеси, так і ділову діяльність будь-якої організації [5]. Виходячи з розуміння менеджменту як головної функції суспільства цілком слушним, зокрема, виглядає звернення до проблематики управління комунікаційною сферою суспільства [1, ст. 95]. Актуальність теми. У сучасному глобалізаційному середовищі інформаційно-комунікаційна сфера суспільства пронизує всі інші (економічну, соціальну, політичну, гуманітарну) і виконує функції, подібні кров'яній системі людини, яка забезпечує життєдіяльність усього організму. Важливе значення інформаційно-комунікаційного менеджменту насамперед полягає в інформаційному забезпеченні здійснення всіх видів і форм управління, оскільки основним ресурсом менеджменту є інформація, а основною технологією — комунікація. Без неї сам процес управління є попросту неможливим. У зв’язку з цим виникає необхідність детального розгляду особливостей застосування інформаційно-комунікаційних технологій в менеджменті. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дане питання досліджували такі вітчизняні та іноземні науковці і практики як: С.Г. Білорусов, О.І Венгер, Г.І. Захарова, Л.О. Мажник, А.І. Семенченко, О.М. Холод, Н.О. Шпак та інші [5]. Метою статті є дослідження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що використовуються в менеджменті, а також визначення їх ролі у забезпеченні вдосконалення управлінської діяльності в організації. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: • визначити суть інформаційно-комунікаційного менеджменту; • розглянути інформаційно-комунікаційні технології через призму міжособистісних, групових і масових комунікацій; • розглянути особливості функціонування медіа-менеджменту; • дослідити особливості створення та використання інформаційних систем менеджменту західними компаніями. Виклад основного матеріалу. Під інформаційно-комунікаційним менеджментом розуміють систему управління інформаційно-комунікаційною сферою суспільства на основі використання форм, методів і технологій правового, економічного, соціального, гуманітарного і політичного менеджменту і маркетингу [1, ст. 100]. З усіх сфер суспільства (правової, економічної, соціальної, політичної, гуманітарної та ін.) інформаційно-комунікаційна сфера розвивається найдинамічніше. Україна робить певні кроки для впровадження та використання інформаційно-комунікаційних у всі суспільні сфери [4]. Бурхливий розвиток інтернету, мультимедіа, мобільного зв'язку тощо виступив потужним каталізатором модернізації насамперед економічної сфери суспільства. Нині вже нікого не здивуєш такими поняттями, як електронний бізнес (e-business), електронна комерція (e-com-merce) тощо [2, ст. 56]. А економіка, як головний рушійний генератор глобалізаційних процесів, зумовила кардинальні зміни у правовій, політичній, соціальній, гуманітарній та інших сферах суспільства. Це, так би мовити, розширене тлумачення інформаційно-комунікаційного підґрунтя процесів глобалізації, що поширюються у світі. А нас цікавить інформаційно-комунікаційний менеджмент в дещо звуженому вжитку, з орієнтацією на соціо-психологічні, маніпуляційні технології комунікації [2,ст. 70]. В даному дослідженні інформаційно-комунікаційний менеджмент буде розглянуто крізь призму міжособистісних, групових і масових комунікацій у контексті діяльності інформаційно-комунікаційних (пресових) служб, технологій паблік рилейшнз і реклами. Яскравим прикладом застосування інформаційно-комунікаційних технологій є так званий медіа-менеджмент, метою якого є розроблення іміджевих або рекламних матеріалів, які найкраще сприймаються суспільною свідомістю. I тут надзвичайно важливим є характер і швидкість сприйняття, «перетравлення» і передачі інформації різними соціальними групами, особливості цільової аудиторії, дозування і періодичність розміщення матеріалів тощо. Фахівці з медіа-менеджменту вважають за необхідне будувати двохетапні медіа-плани [1]. На першому етапі в засобах масової комунікацї розміщується яскрава і дійсно «новинна» інформація, яка має вразити, запам'ятатися і заінтригувати людей, стати предметом обговорення в мас-медіа, на роботі, в кав'ярнях і на кухнях. Після певної «провокації» інформаційної потреби у продовженні комунікаційної кампанії бажано створити «інформаційний голод». I коли люди з підвищеним інтересом починають очікувати, що ж буде далі, починається другий етап комунікаційної кампанії — активна пропаганда позитивних наслідків вчинків, дій та ін., проанонсованих на першому етапі [3]. Важливим інструментом інформаційно-комунікаційного менеджменту є створення та використання в управлінській діяльності сучасних інформаційних систем. Як показує досвід західних компаній використання інформаційно-комунікаційних технологій в менеджменті дозволяє значно заощаджувати час і кошти, а також достатньо швидко приймати рішення чи вирішувати складні управлінські завдання. Наприклад, корпорація XEROX використовує свої ІСМ для посилання й одержання електронної пошти, оглядових звітів, фінансових документів, для вивчення інформації щодо споживачів і ринків збуту, а також для одержання самих останніх новин. У компанії 3М інформаційні системи менеджменту використовуються для капіталізації заощаджених на витратах коштів і впровадження інноваційних технологій. ІСМ дозволяють 3М користуватись децентралізованою системою управління, що забезпечує найбільшу гнучкість у прийнятті рішень. Це досягається за рахунок зв’язування ІСМ із регіональних представництв компанії в одну велику мережу, що регулює критичні аспекти діяльності фірми в цілому. Дані щодо фінансів, керування персоналом та інженерними проектами можуть бути легко переслані з одного представництва в інші, а також консолідовані в штаб-квартирі компанії з метою одержання загальної картини діяльності фірми. Подібна інтеграція децентралізованих зусиль дозволяє значно заощаджувати час і кошти [5]. Для розробки конкретної ІСМ необхідно насамперед встановити мету її створення, визначити можливі обмеження, визначити джерела одержання інформації й канали її редистрибуції, і тільки потім розпочинати планування. У процесі розробки необхідно забезпечити тісні контакти між розробниками та кінцевими користувачами. Обмеження при розробці інформаційних систем менеджменту можуть бути обумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми причинами. Зовнішні обмеження містять у собі правові питання, побажання споживачів і потреби постачальників. До внутрішніх обмежень відносять витрати по розробці ІСМ, доступність робочої сили щодо використання як персоналу, напрямку політики фірми та технічних характеристик комп’ютера, на основі якого розробляється ІСМ. Наступним кроком після визначення цілей створення інформаційної системи є чітке визначення цілей використання інформації. Конкретні цілі залежать від менеджера, що цією інформацією буде користуватися. Деяким потрібна складна комп’ютеризована система, для інших ІСМ повинна бути якомога простішою. Одним потрібні тільки факти, іншим - інформація, необхідна в конкретній поточній ситуації. Після визначення цілей використання інформації можна визначити й джерела її одержання [6]. Сучасні інформаційні технології дозволяють створювати єдине інформаційне середовище в організації (фізичну основу якого становлять інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку), яке допомагає у динаміці супроводжувати та координувати, як внутрішню, так і зовнішню діяльність. Зокрема, такий підхід включає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності, як виробничу, організаційну, маркетингову, фінансову, бухгалтерську, кадрову та проектно-конструкторську. Інформаційні ресурси розміщуються в розподілених базах даних, які працюють в полі єдиних протоколів та правил під керівництвом адміністратора даної мережі [4]. На практиці інформаційні системи менеджменту створюються у процесі формування інтегрованих автоматизованих систем управління великими економічними об’єктами. Такі комплекси охоплюють всі рівні управління об’єкту від загального керівництва до управління виробничими процесами. При цьому всі рівні управління тісно взаємопов’язані. Зворотній зв’язок, що починається з нижніх рівнів, сприяє прийняттю рішень на вищих рівнях управління. Зверху донизу здійснюється об’єднання ресурсів, необхідних для виконання робіт, синхронізація комплексних програм, спрямованих на розвиток системи [5]. Висновки. Таким чином можна зробити висновок, що інформаційні технології відіграють дуже важливу роль у діяльності кожної організації оскільки фактично являють собою потужну та ефективну інформаційну підтримку. А це забезпечує їй існування у сучасних економічних, глобалізаційних умовах, які вимагають досить швидкого планування та прийняття рішень. В сучасних умовах управлінська діяльність виступає одним з найважливіших факторів функціонування і розвитку організацій. Тому, безумовно, така діяльність повинна бути найбільш ефективною. А для забезпечення ефективності можна використовувати чимало методів, одним з яких є використання сучасних інформаційних технологій.
Список використаних джерел 1. Бебик В. M. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз [Текст] / МАУП, 2005. — 440 с. 2. Слісаренко І. Мас-медіа і міжнародні процеси // Слово — зброя (Біб-ка Ін-ту журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка). — К., 1999. – 320 с. 3. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи [Текст] / Будзан Б. - К.: Основи, 2001. – 370 с. 4. Інформаційні технології в менеджменті [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://kerivnyk.info/2012/05/mykolyshyn.html 5. Гордієнко І. В. Інформаційні системи і технології в менеджменті: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — 2-ге вид., перероб. і доп. [Текст] / І. В. Гордієнко — К.: КНЕУ, 2003. — 259 с. 6. Глівенко С.В. Інформаційні системи в менеджменті: Навч. посібник [Текст] / С.В. Глівенко, Є.В. Лапін, О.О. Павленко. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. - 407 с.
