Гринчешена Я., Пільги як інструмент податкового регулювання - Форум
Субота, 03.12.2016, 08:44
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гринчешена Я., Пільги як інструмент податкового регулювання - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гринчешена Я., Пільги як інструмент податкового регулювання
Гринчешена Я., Пільги як інструмент податкового регулювання
conf-cvДата: Вівторок, 24.12.2013, 00:05 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Яна Гринчешена,



6 курс, спец. «Фінанси і кредит», з/ф
Наук. кер. –к.е.н., доц.Томнюк Т.Л.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці



Пільги як інструмент податкового регулювання діяльності підприємств в Україні



У статті розглянуто особливості пільгового оподаткування підприємств в Україні. Досліджено сутність поняття «податкова пільга». Охарактеризовано специфіку надання пільг в оподаткуванні податком на додану вартість та податком на прибуток.

Податки в умовах переходу до ринкової економіки повинні використовуватися не тільки як джерело одержаннядоходівбюджету,айякважливийінструментфінансовогорегулюванняекономіки. Вагомим елементом активізації діяльності суб’єктів господарювання в Україні є податкові пільги.
Питання податкового регулювання діяльності підприємств, у т.ч. через надання пільг в оподаткуванні, досліджувалися такими вітчизняними науковцями, як В.Андрущенком, О. В. Геєцем, Ю. Івановим, А. Крисоватим, І.Луніною, П. Мельником,В. Мельником, А.Соколовськоюта ін. Проте у контексті пошуку ефективних шляхів стимулювання діяльності суб’єктів господарювання в Україні дослідження сутності цього питання залишається актуальним.
Метою статті є дослідження сутності та характерних ознак податкової пільги, видів пільг, наданих Податковим кодексом для стимулювання економічної активності підприємств в Україні, обґрунтованості їх надання.
Податкові пільги є одним з найбільш широко розповсюджених механізмів сучасного податкового регулювання. Характерними рисами податкових пільг як інструментів податкового регулювання є:
– обмежена сфера застосування. Податкова пільга — це один з елементів податку як економічної категорії. Кожна з податкових пільг жорстко "прив´язана" до відповідного податку і сфера її застосування обмежується винятково тим податком або збором, у механізм якого вона вбудована. Крім того, сфера застосування пільги обмежується спеціальними умовами, які визначають її потенційних користувачів;
– стимулююча спрямованість. На відміну від інших локальних механізмів податкового регулювання, податкові пільги спрямовані винятково на стимулювання платників шляхом зменшення їх податкових зобов´язань або створення інших, більш привілейованих порівняно з іншими платниками, умов оподаткування;
– екстериторіальність. Застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони використовуються на тій території, на якій справляється відповідний податок (на території всієї держави — для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно-територіальної одиниці — для місцевих податків і зборів);
– мобільність. Податкові пільги дають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулювальний податковий механізм тактичного характеру[1, с. 149].
Визначення поняття податкової пільги дається у п.30.1. Податкового кодексу України - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Підстави для надання податкових пільг можна класифікувати таким чином:
– підстави, що характеризують певну групу платників податків;
– підстави за видами діяльності;
– підстави за об’єктами оподаткування;
– за значенням здійснюваних платником податків витрат.
Податковим кодексом України запроваджено комплекс пільгових режимів оподаткування, зокрема:
а) тимчасове звільнення окремих економічних операцій від сплати ПДВ, зокрема:
– операції з постачання та імпорту необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (на період 1.01.2012 р. – 31.12.2013 р.);
– постачання, у тому числі імпорт, та вивезення в митному режимі експорту товарів відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини (до 1.01.2014 р.);
– операції з ввезення на митну територію України під митним режимом імпорту (реімпорту) товарів, крім підакцизних, що використовуються для потреб літакобудівної промисловості (до 1.01.2016 р.);
– операції з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості (до 1.01.2016 р.);
– операції з постачання техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалива, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні (до 1.01.2019 р.);
б) пільги в оподаткуванні прибутку підприємств, зокрема:
– підприємств від продажу на митній території України продуктів дитячого харчування власного виробництва;
– підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах витрат, що не перевищують загальну річну суму передбачену інвестиційними програмами на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів;
– енергогенеруючих компаній в межах інвестиційної складової, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій, випущених з метою фінансування капітальних вкладень в будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей;
в) тимчасове звільнення від оподаткування прибутку для підприємств окремих галузей, зокрема:
– видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії за умови виготовлення на території України книжкової продукції (до 1.01.2015 р.);
– підприємств машинобудування для агропромислового комплексу (до 1.01.2021 р.);
– суб’єктів господарської діяльності при наданні готельних послуг у готелях категорій «п’ять», «чотири» і «три» зірки (до 1.04.2021 р.);
– підприємств легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині (до 1.01.2021 р.);
– підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії (до 1.01.2021 р.);
– підприємств суднобудівної промисловості від здійснення основної діяльності (до 1.01.2021 р.);
– підприємств літакобудівної промисловості від здійснення основної діяльності, а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (до 1.01.2021 р.);
– виробників біопалива від продажу біопалива (до 1.04.2020 р.);
– для виробників техніки, обладнання, устаткування, що були вироблені на території України для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива (до 1.01.2020 р.);
– підприємств з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ (1.01.2020 р.);
– тимчасове часткове звільнення від сплати податку на прибуток підприємств галузі альтернативної енергетики з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва (до 1.01.2016 р.);
г) «податкові канікули» на 5 років (з 1.04.2011 р. по 1.01.2016 р.) для малого бізнесу у вигляді нульової ставки податку на прибуток для новоутворених суб’єктів господарювання, а також підприємств з щорічним обсягом доходів до 3 млн.грн. та сумою нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, не меншою, ніж 2 мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із встановленим Податковим кодексом критеріїв:
– утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;
– діючі, у яких протягом трьох попередніх років поспіль (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., і у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
– які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн.грн. та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб;
д) тимчасове звільнення від сплати земельного податку:
– для підприємств в галузі космічної індустрії за земельні ділянки виробничого призначення (до 1.01.2015 р.);
– підприємств в галузі літакобудування при використанні земельних ділянок для цілей виробництва кінцевої продукції до (1.01.2016 р.);
– суб’єктів суднобудівної промисловості (до 1.01.2016 р.) [2].
Щодо доцільності застосування комплексних галузевих інструментів податкового стимулювання існують різні погляди.
Прихильники податкової підтримки галузей аргументують свою позицію тим, що в силу певних історичних причин може складатися ситуація, коли відмова від державної підтримки деяких галузей може призвести до серйозних втрат економічного й соціального характеру, обсяг яких може перевищувати суму наданих пільг. Окремі галузі просто не в змозі існувати без державної підтримки, але при цьому мають важливе значення для збереження загальної економічної стабільності в державі. До таких галузей можна віднести, наприклад, вугільну промисловість, сільське господарство й деякі інші.
Інший підхід до цієї проблеми полягає в тому, що результатом державної підтримки є перерозподіл бюджетних ресурсів між секторами економіки. Світовий досвід вказує на те, що підтримувані державою галузі економіки часто є неефективними. У результаті забезпечується податкова підтримка тих галузей, які показують гірші показники діяльності, що є абсолютно нелогічним з макроекономічного погляду й не дозволяє забезпечувати зміцнення й розвиток тих галузей, які визначають конкурентні переваги національної економіки.
Економічний протекціонізм (створення більш сприятливих Умов для існування одних галузей, порівняно з іншими) порушує встановлений ринковими правилами розподіл ресурсів. Цілком зрозуміло, що наявність податкової підтримки певних галузей робить їх більш привабливими з погляду інвестиційного клімату, оскільки вкладення коштів у ці галузі порівняно з іншими забезпечує вищу рентабельність інвестицій. Іншими словами, саме існування галузей зі спеціальними податковими пільгами або іншою державною підтримкою згубно впливає на вільну конкуренцію на ринку, знижуючи мотивацію суб´єктів господарювання до розвитку власного виробництва й задоволення потреб споживачів.
Крім того, податкова підтримка окремих галузей національної економіки не відповідає принципам COT і порушує засади справедливості оподаткування, що підриває довіру до цього фіскального інституту.
Разом з тим, світовий досвід оподаткування свідчить про застосування спеціальних галузевих режимів оподаткування в більшості держав із транзитивною економікою. Основна, але важко вирішувана проблема при цьому полягає в необхідності обмеження масштабів застосування таких механізмів і в обґрунтованому виборі пріоритетних галузей, які потребують податкової підтримки.

Список використаних джерел
1. Нагорняк Г. Проблеми податкового регулювання в Україніта шляхи їх вирішення / Г. Нагорняк, Ю. Вовк // Галицький економічний вісник. –2010. – № 2(27). – С. 140–142.
2. Податковий кодекс України[Електронний ресурс]:Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.47.11&nobreak=1

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гринчешена Я., Пільги як інструмент податкового регулювання
Сторінка 1 з 11
Пошук: