Миронюк А.,Державно-приватне партнерство як механізм... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 13:51
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Миронюк А.,Державно-приватне партнерство як механізм... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Миронюк А.,Державно-приватне партнерство як механізм...
Миронюк А.,Державно-приватне партнерство як механізм...
conf-cvДата: Понеділок, 23.12.2013, 23:54 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Миронюк Анастасія,



4 курс, спец. “Фінанси і кредит”, д. ф. н.
Науковий керівник - Каспрук А.Ю.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці




Державно-приватне партнерство як механізм фінансування житлово-комунального господарства на місцевому рівні



В статті проаналізовано сучасний стан розвитку державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ). Виділено потенційні форми застосування державно-приватного партнерства в галузі ЖКГ.
Ключові слова: державно-приватне партнерство, житлово-комунальне господарство, органи місцевого самоврядування, приватний сектор.
Житлово-комунальне господарство - це одна з важливих та пріоритетних галузей національного господарського комплексу, яка забезпечує життєдіяльність населених пунктів та суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі. Проте сьогодні ЖКГ перебуває у край незадовільному стані, накопичено багато проблем, що ставлять під загрозу можливість його сталого функціонування. Ця соціально значима ланка економіки потребує негайного реформування. І, насамперед, це стосується фінансування галузі. [6, c. 266]
Місцеві бюджети не в змозі в належному обсязі фінансувати дану сферу. Видатки з місцевих бюджетів, які все ж здійснюються на сферу ЖКГ, виділяються за залишковим принципом, тому що дана галузь не є пріоритетною для фінансування.
Тому сьогодні в післякризовий період та при обмеженості бюджетних можливостей питання реалізації механізмів державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства набуває особливої актуальності для місцевого самоврядування.
Актуальність даної теми полягає в тому, що сфера житлово-комунального господарства є вагомою складовою забезпечення соціально-економічної безпеки держави. Сучасний техніко-економічний стан підприємств житлово-комунального господарства в Україні є незадовільним. І основним шляхом вирішення всіх проблем є розвиток державного-приватного партнерства у сфері ЖКГ. Слід зазначити, що від даних відносин покращиться не тільки стан ЖКГ, а й стан місцевих бюджетів
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливий внесок у розробку проблем розвитку партнерства держави і приватного сектору внесли такі вчені: В. Варнавський, О. Вінник, С. Грищенко, М. Дєрябіна, А. Денисенко, О. Долгальова, Т. Качала, О. Кушніренко, О. Маслюківська, К. Павлюк, О. Полякова, Е. Уайт, Ю. Шевчук та інші. Проте застосування державно-приватного партнерства для модернізації та розвитку сфери житлово-комунального господарства на місцевому рівні потребує додаткових досліджень.
Метою статті є аналіз, визначення стану та можливостей застосування державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства на місцевому рівні. Нині житлово-комунальне господарство залишається однією з найвідсталіших галузей економіки і є одним з головних осередків соціальної напруженості та предметом політичних спекуляцій.
Високий рівень зношення виробничих фондів на підприємствах житлово-комунального господарства, недосконала система використання первинних ресурсів, висока енергоємність та низька
ефективність комунальних систем призводять до незадовільної якості житлово-комунальних послуг, що надаються населенню. Така ситуація вимагає формування довгострокової політики розвитку і модернізації житлово-комунального господарства та системи її фінансового забезпечення. [3, с.52]
Потреби підприємств житлово-комунального господарства та
житлового фонду в інвестиційних ресурсах у розмірі сотень
мільярдів гривень частково компенсувалися виділенням коштів з
державного бюджету на безповоротній основі.
Підприємства ЖКГ зазвичай функціонують на принципі самоокупності, але часто потребують додаткового фінансування з місцевих бюджетів. Планування видатків місцевих бюджетів на фінансування підприємств житлово-комунального господарства має свої особливості, бо розпочинається з визначення доходів цих підприємств.
Як правило, доходи ЖКГ значно мен¬ші ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їх
доходів і видатків. При цьому окремо планується дотація з
урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напряму надання дотації. [2, с. 147]
Для прикладу, в м. Чернівцях сфера житлово-комунального господарства не належить до основних статтей видатків і на її функціонування виділяється лише 6% від загального обсягу видатків міського бюджету. Цей обсяг видатків є досить незначним у порівнянні з тим обсягом коштів, яких потребує дана сфера. І тому можна стверджувати, що подальший розвиток ЖКГ в Україні безпосередньо залежить від залучення до процесу фінансування недержавних організацій, здатних мобілізувати додаткові до бюджетних джерел фінансування кошти, тобто використання механізмів державно-приватного партнерства при фінансуванні ЖКГ.
У нашій країні вже укладалися окремі форми співпраці держави і приватного сектору, які були засновані на принципах державно-приватного партнерства (ДПП), проте українська економіка знаходиться тільки на початку складного процесу створення необхідної системи управління проектами ДПП. Впровадження проектів державно-приватного партнерства в Україні носить безсистемний та поодинокий характер. [4]
На сьогодні в Україні є всі умови для реалізації державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві. Для цього прийнято ряд нормативно-правових актів і програм, зокрема, «Концепція розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві від 16 вересня 2009 р. і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 рр.». Мета Концепції полягає у розвитку економічних, правових та
організаційних засад реалізації державно-приватного партнерства у
житлово-комунальному господарстві як елемента системи фінансового
забезпечення модернізації та відновлення житлового фонду і
житлово-комунальної інфраструктури, що сприятиме адаптації системи
господарства до ринкових умов. [ 5]
Суть державно-приватного партнерства, полягає у тому, що місцеві ради запрошують представників бізнесу взяти участь у соціально значимих проектах. Місцеві бюджети та приватні інвестори об’єднують свої зусилля та фінансові ресурси для модернізації об’єктів житлово-комунального господарства і відновлення житлового фонду, розподіливши між собою не лише прибутки, які планується отримати від надання житлово-комунальних послуг, а і ризики, пов’язані з діяльністю у цій сфері. Проте, зарубіжні експерти вважають, що на початковому етапі розвитку державно-приватного партнерства держава, щоб подолати страх та невпевненість приватних партнерів, може брати більшу частину ризиків на себе. Але з часом, з отримання необхідного досвіду, розподіл ризиків може ставати більш справедливим.
Залучення приватного сектору до розвитку житлово-комунального господарства може здійснюватися у формі:
- надання консалтингових послуг;
- використання змішаних форм державно-приватного партнерства;
- утворення спільних підприємств у сфері тепло- і
водопостачання та водовідведення;
- реалізація пріоритетних проектів модернізації комунального господарства шляхом залучення фінансових ресурсів та встановлення обладнання;
- впровадження приватним сектором нових технологій у житлово-комунальній галузі;
- спільну участь органів місцевого самоврядування та
приватного партнера у наукових дослідженнях, розробленні
нормативно-правової бази, підвищенні свідомості населення тощо.[5]
Для кожного конкретного проекту має бути обрана своя форма
державно-приватного партнерства з урахуванням мети залучення
приватного бізнесу та збалансованого розподілу ризиків.
Завдяки такій співпраці відбудеться залучення приватних інвестицій до розвитку житлово-комунального господарства, здійсниться перегляд тарифної політики та принципів надання бюджетної підтримки у цій галузі.
Позитивними сторонами такої діяльності буде:
- зменшення ризику неефективного витрачання коштів з місцевих бюджетів;
- забезпечення ефективного управління об'єктами державної/комунальної власності;
- збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;
- створення конкурентного середовища, яке стимулюватиме розвиток ринкових відносин. [1, с. 221]
Але, щоб все-таки залучити приватних партнерів до такої співпраці, органам місцевого самоврядування необхідно створити сприятливі умови для ефективної державно-приватної взаємодії. Слід звернути увагу на нормативно-правове забезпечення та послідовність прийняття рішень органами місцевого самоврядування, удосконалити систему підвищення кваліфікації спеціалістів галузі, а також управлінців на регіональному та місцевому рівнях. Але. перш за все, потрібно вдосконалювати законодавство,

яке регулює питання діяльності, пов'язаної з придбанням, обслуговуванням житла та наданням житлово-комунальних послуг, змінити свідомість населення, виховувати психологію власника, підвищувати культуру енерго- та ресурсоспоживання у житловому фонді.
Таким чином, стан ЖКГ перебуває у досить поганому стані і для його покращення потрібні значні фінансові інвестиції. Хоча із місцевих бюджетів і здійснюються видатки на дану сферу, але вони є незначними і єдиним шляхом для вирішення проблеми є залучення приватного інвестора.
Але для впровадження державно-приватного партнерства у житлово-комунальне господарство потрібно удосконалити нормативно-правову базу, створити інституціональне середовище партнерства, зміцнити діалог між органами влади, приватним сектором, населенням через систему підвищення кваліфікації спеціалістів галузі, а також управлінців на місцевому рівнях, забезпечити умови органами місцевого самоврядування для реалізації проектів на засадах взаємовигідних відносин.

Список використаних джерел
1. Качала Т. М. Розвиток державно-приватного партнерства в житлово-комунальному господарстві регіону: проблеми та перспективи. / Т. М. Качала // Формування ринкової економіки. – 2010. – № 23 – С. 217-223.
2. Гапоняк М.А. Місцеві фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / М. А. Гапонюк, В. П. Яцюта, А. Є. Буряченко, А. А. Слав¬кова. — К.: КНЕУ, 2002. – С. 147-149.
3. Павлюк К. В. Розвиток державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства в Україні / К. В. Павлюк, О. В. Степанова // Фінанси України. – 2011. № 2 – С. 43-55.
4. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 рр. [Електронний ресурс]. : Закон України від 11.06.2009 р. №1511-VІ. – Режим доступу : http:// zakon.rada.qov.ua/ cqi-bin/ laws/ main.cqi ?nred=1869- 15
5. Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві. [Електронний ресурс]. : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 верес. 2009 р. № 1184. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1184-2009-%F0
6. Сунцова О. О. Місцеві фінанси: навч. посіб. / О.О.Сунцова –К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 265-267.

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Миронюк А.,Державно-приватне партнерство як механізм...
Сторінка 1 з 11
Пошук: