5 курс, спец. «Менеджмент організацій і адміністрування», д/ф, наук. кер. – Каспрук А.Ю., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОСОБИСТОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
У статті з’ясовано суть особистого страхування, розкрито його роль в системі соціального захисту населення; проаналізовано розвиток основних видів особистого страхування в Україні, зокрема страхування життя, медичного страхування та страхування від нещасних випадків; окреслено перспективи їх розвитку в сучасних умовах.
Ключові слова: особисте страхування, медичне страхування, страхування життя, страхування від нещасних випадків.
У сучасних умовах господарювання в Україні попри низку економічних проблем досить гостро постала проблема соціального захисту населення, зокрема у сфері пенсійного забезпечення, медичного обслуговування та захисту при настанні різного роду нещасних випадків. Вихід з даної ситуації слід шукати у створенні ефективної системи державного соціального страхування та забезпеченні умов для розвитку добровільного особистого страхування. У зв’язку із несприятливими умовами вітчизняного страхового ринку, фінансовою кризою та непослідовністю реформ у соціальній сфері, особисте страхування є малорозвиненим та не використовується для усунення соціальних проблем, зокрема: спад демографічних показників, інвалідність, хвороби, нещасні випадки, відсутність якісної медичної допомоги, матеріальна незабезпеченість людей похилого віку. З вище зазначеного випливає, що розвиток страхування особистих ризиків на ринку страхових послуг України на даний момент є актуальною проблемою [6, с. 3]. Особливості функціонування особистого страхування були досліджені цілою плеядою вітчизняних науковців, серед яких: О. Залєтов, Н. Нагайчук, С. Осадець, В. Плиса, О. Славіна, К. Слюсаренко, О. Солдатенко, Я. Шумелда та інші. Особливості та проблеми реалізації особистого страхування в Україні як важливого механізму соціального захисту населення залишаються маловивченими та потребують обґрунтування. Метою статті є з’ясування сутності та структури особистого страхування, дослідження стану та проблеми розвитку окремих видів страхування особистих ризиків, а також виявлення чинників, які стимулюють позитивні та негативні тенденції на вітчизняному ринку особистого страхування (ОС). Об’єктом даного дослідження є система особистого страхування в Україні, а предметом – виявлення основних проблем даної системи та перспектив її розвитку, а також шляхів виходу з даної ситуації. ОС є самостійною галуззю страхової діяльності, в якій об’єктами виступають майнові інтереси громадян, пов’язані зі здоров’ям, життям та пенсійним забезпеченням. Мета даного виду страхування полягає у наданні послуг фізичним особам для страхового захисту їхнього життя та здоров’я. Система ОС включає в себе такі види страхової діяльності: страхування життя та пенсій, страхування від нещасних випадків та хвороб, медичне страхування. Кожен із цих видів страхової діяльності має свій конкретний об’єкт страхування та перелік страхових ризиків, на випадок настання яких укладаються договори або угоди страхування. В залежності від джерел формування страхових фондів відрізняють особисте та соціальне страхування. У соціальному страхуванні основою реалізації страхових послуг є кошти підприємств, організацій, установ і лише частково – індивідуальні доходи. А в ОС, навпаки, основними джерелами формування страхових фондів є саме індивідуальні доходи, в свою чергу, кошти підприємств, організацій, установ – лише у випадках, коли особисте страхування є обов’язковим. Особисте страхування здійснюється і в добровільній, і в обов’язковій формах, а соціальне – тільки в обов’язковій. Щоб оцінити та виявити тенденції на ринку ОС, проаналізуємо динаміку страхових премій та виплат за основними видами особистого страхування (табл. 1). Як бачимо, протягом 2010-2011рр. ринок добровільного ОС, зокрема страхування життя, суттєво зріс, про це свідчить збільшення валових надходжень страхових платежів та страхових виплат, однак, як частка страхових премій, так і частка страхових виплат у порівнянні з іншими видами страхування залишаються незначними. Наприклад, питома вага страхових премій зі страхування життя у 2011 році не перевищувала 6%, а частка страхових виплат становила 1,5%. Аналогічні показники для добровільного особистого страхування становлять 10,3% та 19,1%. Розглянемо особливості функціонування основних видів ОС в Україні. Таблиця 1. Показники страхової діяльності у розрізі страхування життя та добровільного особистого страхування* млн. грн. Види страхування Валові надходження страхових платежів (премій, внесків) Страхові виплати (валові) 2010 2011 2010 2011 Страхування життя 906,5 1346,4 52,6 70,6 Добровільне страхування від нещасних випадків 450,4 680,6 39,5 38,4 Добровільне медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) 878,1 1 181,8 632,9 752,4 Добровільне страхування на випадок хвороби 146,6 189,2 38,0 34,4 Добровільне страхування медичних витрат 230,8 305,7 86,6 102,9 Узагальнено: добровільне особисте страхування 1679,1 2329,1 797 928,1
*Складено на основі даних національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг [3]
Страхування життя є потужним механізмом забезпечення довгострокових інвестицій в національну економіку, що сприяє підвищенню її конкурентоспроможності. Сьогодні стан вітчизняного ринку страхових послуг, а саме страхування життя, є досить хитким, адже немає чіткого регулювання питання підвищення фінансової надійності компаній зі страхування життя («лайфових» компаній), відсутні дієві заходи, які не допускали б використання страхування життя (СЖ) як способу отримання нелегального прибутку методами шахрайства [5, с.1]. Для того, щоб правильно та коректно зрозуміти суть та необхідність такого страхування, на підприємствах слід компетентно провести політику вдалого страхового менеджменту, а для громадського ознайомлення з договорами СЖ, слід розробити навчально-освітні програми. Як свідчать статистичні дані, на ринку страхування життя проглядається тенденція до стабільного збільшення загального обсягу страхових виплат та зростання чисельності застрахованих. Разом з тим досить гостро стоїть питання фінансової надійності «лайфових» страхових компаній. Основними показниками, що засвідчують фінансову надійність та стабільність страхової компанії є розмір страхових резервів, активів та власного капіталу, а також зростання інвестиційного доходу (табл. 2). Таблиця 2 ТОР 10 «лайфових» страхових компаній України станом на 30.06.2013р. [4]
млн. грн. Назва компанії Активи Страхові виплати Інвестиційний дохід Власний капітал ALICO Україна 1137,5 6,9 38,9 184,4 ТАС 734,5 13,1 29,6 148,7 Лемма-Віте 722,6 0,6 2,6 494,5 Ейгон Лайф Україна 264,3 3 7,6 54,7 PZU Україна Страхування Життя 249,8 3,3 12,7 33,2 Аска-Життя 227,9 2,2 11,4 48,3 Уніка життя 168,1 2,5 0,6 26,5 Гарант-Лайф 164,1 0,7 3 69,7 Ренессанс життя 163,8 2,9 4,6 29,4 Оранта-Життя 130,4 0,3 0,1 83,6
На ринку страхування життя України основними лідерами (ALICO Україна, ТАС, Лемма-Віте) охоплено більше 50% загальної структури цього ринку, що свідчить про значну монополізацію. Страхування від нещасних випадків є продуктом, виробленим системою як соціального, так і комерційного страхування та об’єднує загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності та комерційне страхування від нещасних випадків (СВНВ). Є дві форми страхування від нещасних випадків – обов’язкове та добровільне. Основне завдання обов’язкового СВНВ полягає у захисті як окремих страхувальників, так і суспільства в цілому. Найбільш розповсюдженим видом страхування від нещасних випадків є обов’язкове СВНВ на транспорті, якому підлягає персонал, який обслуговує транспортні засоби, а також пасажири усіх видів транспорту, крім міського громадського. В добровільній формі від нещасних випадків страхують дітей та школярів, спортсменів, працівників підприємств та непрацюючих (незайнятих) громадян [7, с. 253]. У 2012 р., порівняно з 2011р., ситуація зі страхуванням від нещасних випадків значно покращилась, а саме, величина чистих страхових премій зросла на 54,8% [3]. У зв’язку із законодавчою невизначеністю та неврегульованістю обов’язкової форми медичного страхування (МС), яке належить до соціально необхідних видів страхування, добровільне МС стає більш важливим [1, с. 1]. Щодо статистики, то величина чистих страхових премій МС у 2012 році збільшилась на 18,6%, порівняно з попереднім роком, що є одним з найнижчих показників серед показників системи добровільного ОС [3]. Метою добровільного особистого страхування є організація та фінансування наданих застрахованим медичних послуг належного обсягу та якості, закріплених програмами добровільного медичного страхування. Основними завданнями добровільного медичного страхування (ДМС) є: забезпечення охорони здоров’я, розвиток медичного обслуговування, фінансування системи охорони здоров’я, перерозподіл коштів, що використовуються на оплату медичних послуг, між різними верствами суспільства [8, с. 31]. Пріоритетним напрямом розвитку особистого страхування в Україні є активне просування, дослідження та регламентація його обов’язкових видів, зокрема: медичного страхування іноземних громадян, які тимчасово перебувають на території України; особистого страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків; ОС працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); страхування спортсменів вищих категорій; страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини та інших [2, с. 9]. Вище перелічені види страхування, на жаль, майже не розвиваються, у зв’язку з внутрішньодержавною юридичною, економічною та політичною трансформацією [5, с. 94]. Для впорядкування системи ОС в Україні, населенню слід кардинально переосмислити актуальність, необхідність страхування та виробити віру в гарантії захисту життя та здоров’я кожного громадянина. Задля цього слід розробити чіткий план дій на державному, національному та законодавчому рівнях. Аналіз вітчизняного ринку страхових послуг у сфері особистого страхування дозволяє визначити основні проблеми, які стримують його розвиток та перешкоджають приведенню системи до міжнародних стандартів. Для реформування ринку особистого страхування слід виокремити основні напрямки: підвищення ефективності роботи держструктур та їх співпраця зі страховими компаніями, вдосконалення їх правового, ресурсного та організаційного забезпечення; вдосконалення діяльності самих страхових компаній та підвищення рівня якості послуг, що вони надають; оптимізація процесів захисту прав споживачів страхових послуг; формування страхової культури населення та заохочення до придбання страхових послуг. Таким чином, як свідчать отримані дані, ОС є важливим механізмом соціального захисту населення, що дозволяє вирішити низку проблем, пов’язаних з охороною здоров’я та пенсійного страхування, не спустошуючи державний бюджет. Слід зазначити, що розвиток даної сфери страхування – неможливий без належної законодавчої підтримки, підвищення рівня якості послуг та механізму захисту прав споживачів. Слід не забувати й про методи стимулювання, особливо з боку податкової політики держави. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Слюсаренко К.В. Страхування від нещасних випадків на виробництві / К.В. Слюсаренко // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – Київ: 2009. – 20с. 2. Нагайчук Н.Г. Формування системи добровільного медичного страхування в умовах ринкової економіки / Н.Г Нагайчук // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – Київ: 2006. – 20с. 3. Показники у розрізі видів страхування 2010-2011рр. [Електронний ресурс]: За даними Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/sk_4kv_2011.pdf 4. Підсумки діяльності страхових компаній за 6 місяців 2013 року. [Електронний ресурс]: За даними Інтернет-журналу Страховий рейтинг Insurance TOP. Режим доступу: http://insurancetop.com/top 5. Плиса В.Й. Страхування: Навч. посібник. / В.Й. Плиса – К.: Каравела, 2005 – 392 с. 6. Залєтов О.М. Державне регулювання ринку страхування життя в Україні / О.М. Залетов // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – Київ: 2007. – 20с. 7. Шумелда Я.П. Страхування: Навч. посібник. / Я.П. Шумелда – К.: Міжнародна агенція «Бізон», 2007 – 384 с. – (серія «Бібліотека страхування») 8. Солдатенко О.В. Добровільне медичне страхування як джерело медичної галузі. / О.В. Солдатенко // Фінансове право. – 2010. – №1 (11). – с. 31-34
