Чауш Богдана. Санація як порятунок підприємства... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 00:19
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Чауш Богдана. Санація як порятунок підприємства... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Стратегії економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації » Чауш Богдана. Санація як порятунок підприємства...
Чауш Богдана. Санація як порятунок підприємства...
conf-cvДата: Середа, 20.05.2009, 11:41 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Чауш Богдана

Науковий керівник: Колосінський Є.Ю
Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці


Санація як порятунок підприємства в стані банкрутства


Благополучний фінансовий стан підприємства – це важлива умова його безперервного й ефективного функціонування. Для його досягнення необхідно забезпечити постійну платоспроможність суб'єкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання.
У процесі становлення ринкових відносин в Україні, питання пов’язані з санацією підприємства мають важливе практичне значення. В умовах, коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з’явилась необхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокої кризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності і форми власності підприємства повинен реально оцінювати як власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи контрагентів.
На межі банкрутства перебуває сьогодні багато підприємств, які не мають змоги вчасно виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов’язання. Криза, що виникла внаслідок впливу різноманітних факторів, є невід’ємною складовою розвитку економіки, тобто вітчизняна економіка не може розвиватися в умовах світової нестабільності.
В дослідженнях вчених-економістів існує два головних напрями виходу з кризи: перший – це повернення до старої структури виробництва з дотаціями, штучною підтримкою державних підприємств-банкрутів та збереження непродуктивних робочих місць; другий – запровадження системи банкрутства та проведення санації підприємств. Складається враження, що в економіці України використовують саме перший метод, що є аж ніяк неприпустимим в умовах ринкової економіки, до того ж і збитковим.
Банкрутство і ліквідація підприємства – це не тільки збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень у бюджет, а та¬кож збільшення безробіття, що, у свою чергу, є одним із факторів макроекономічної нестабільності.
Заходи щодо оздоровлення фінансової системи України можуть дати позитивні наслідки тільки за умови санації фінансів базової лан¬ки економіки – підприємств та організацій. Лише в такому разі можна буде відновити платоспроможність і прибутковість основної маси платників податків, а отже, оздоровити державну фінансову систему. Водночас оздоровлення економіки значною мірою залежить від своєчасної та якомога безболіснішої ліквідації (реорганізації) неефективних виробничих структур, які не лише не поповнюють бюджету держави, а й потребують її постійної фінансової підтримки.
Суттєво, однак, те, що серед підприємств, справи про банкрутство яких розглядаються судами, значна кількість таких, що тимчасово по¬трапили у скрутне становище. За умови проведення санації (оздоров¬лення) чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися з боргами й успішно функціонувати далі. Проте через недосконале за¬конодавство, відсутність належного теоретико-методичного забезпе¬чення процесу санації, дефіцит кваліфікованого фінансового менедж¬менту, брак державної фінансової підтримки виробничих структур та з інших суб'єктивних і об'єктивних причин багато потенційно життє¬здатних підприємств, у тім числі тих, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банк¬рутами. У зв'язку з цим вивчення питання санації є досить актуальним, адже дасть можливість знайти ті недоопрацювання, які присутні в санаційному процесі та в законодавстві України в цілому.

Механізм проведення досудової санації визначений у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, низці нормативних актів Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки України. Дана проблема знайшла своє відображення в дослідженнях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Серед них роботи Здравомислова Н., Шліса Б., Гелінга М., Самсонова Н., Бугаєва В., Бланка І А. [1, с. 48], Терещенко О.О. [5, с. 2,4].
Значна кількість робіт економістів присвячена дослідженням суті санації, проте недостатньо глибоко розроблений напрямок пошуку фінансових джерел її проведення в наукових працях зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів.
В Законі “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено два шляхи виходу підприємств із фінансової кризи: перший – через процедуру банкрутства, яка, в свою чергу, складається із процедури розпорядження майном боржника, його санації, укладення мирової угоди або ліквідації підприємства-банкрута, і другий – проведення досудової санації підприємства-боржника [2].
Існують два поняття – досудова санація і власне санація. Згідно із законом санація підприємства – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансового стану та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємств, боргів і капіталу й (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Найповніше визначення досудової санації надається Міністерством промислової політики, за яким досудова санація – це система заходів щодо відновлення платоспроможності підприємства-боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника – Міністерство промислової політики України, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника до початку порушення провадження у справі про банкрутство. Можна до цього додати, що відповідно до законодавства досудова санація здійснюється шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів. Отже, основними ознаками, які відрізняють процедуру досудової санації та санації за рішенням суду, є часова ознака здійснення санаційних заходів та їх спрямованість.
Термін «санація» походить від латинського «sanare» – оздоровлення, видужання. Поняття санації, яке надається в законі є достатньо нечітким. Адже попередження банкрутства ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи. Наведений перелік заходів є неповним і не розкриває принципових методологічних підходів до вибору тих чи інших форм санації. Тому, провівши дослідження поняття санації, дане вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами, я вирішила, що оптимальним буде поняття, визначене зарубіжними економістами (Н.Здравомислов, Б.Бекенферде, М. Гелінг), провідними фахівцями у питаннях виведення підприємств із фінансової кризи: санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-право¬вих та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді [5, с. 51]. Тобто санація – це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Подане визначення втілює комплексний підхід до розглядуваного поняття, є універсальним і всебічно висвітлює економічну сутність санації підприємств.
Своє тлумачення поняття «санація» має і Національний банк України: режим фінансової санації – це система непримусових і примусових заходів, спрямованих на збільшення обсягів капіталу до необхідного рівня протягом визначеного періоду з метою від¬новлення ліквідності та платоспроможності й усунення пору¬шень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.
Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств.
Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики або на умовах власності; на поворотній або безпо¬воротній основі.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збережен¬ня ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочен¬ня всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборот¬ного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
Санаційні заходи організаційно-правового характеру спря¬мовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення якості мене¬джменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробни¬чих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу тощо.
Оскільки санація підприємства пов'язана, як правило, зі ско¬роченням зайвого персоналу, велике значення мають санацій¬ні заходи соціального характеру. Особливо це стосується фі¬нансового оздоровлення підприємств-гігантів або підприємств-міст. В такому разі звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. На мою думку, тут можуть бути передбачені та¬кі заходи, як створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, до¬даткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо.
В сучасних умовах економіки України санаційні процеси є явищем буденним. Держкомстат України надає таку статистику, що з 100 підприємств, які зареєструвалися, «виживають» тільки близько 15, інші в період до 5 років ліквідовуються. Але в умовах невизначеної економіки та недосконалої законодавчої бази будь-яке підприємство, навіть велике, може дійти до стану банкрутства. Насамперед це пов’язано з тим, що окремо взяте підприємство не є ізольованим від економіки. Воно співпрацює з іншим суб’єктами підприємницької діяльності, державою, які можуть збанкрутіти. Тому при здійсненні господарської діяльності треба правильно оцінювати партнерів та ризики, які з ним пов’язані.
Банкрутство на підприємстві – це ще не той стан, коли підприємство перестає існувати. Саме санаційний процес покликаний витягти даний суб’єкт з такого стану.
На даний момент в період світової кризи підприємства України все частіше звертаються до санації, особливо це стосується підприємств, які не здійснювали процес планування на належному рівні, а також не враховували майбутніх ризиків. Для того, щоб після кризи, економіка країни працювала на попередньому рівні і розвивалася, потрібно провести політику підтримки бізнесу державою. Тобто потрібно розробити такі заходи, які б не дали занепасти і без того нерозвиненому українському бізнесу. Я пропонує зменшити податкове навантаження, хоча це і призведе до ще більшого дефіцити бюджету, але навіщо нам бюджет в майбутньому, якщо на ринку не буде національного виробника. Також потрібно розробити закони, які б змушували об’єднуватися підприємців. Дане явище є не досить бажаним, але у теперішніх умовах вижити наодинці є майже недосяжним.
Тому санація необхідна кризовому підприємстві як людині повітря. Необхідно тільки вдосконалити законодавство, щоб кожен, хто бажає, не використовував його в шкоду національній економіці, а за призначенням, для розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарський кодекс України від 01.01.2004 року.
2. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14 травня 1992 року.
3. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К.: МП “ИТЕМ”, 1996. – c.345.
4. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000.
5. Zdrowomyslow N.. Spies С., Gellink M. Sanierung in Kriesenzeiten // Der Betriebswirtschaft. – 1994. –№ 2. – S. 25.

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Стратегії економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації » Чауш Богдана. Санація як порятунок підприємства...
Сторінка 1 з 11
Пошук: