Паламарюк О., Гуцол А., ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ - Форум
Середа, 07.12.2016, 12:33
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Паламарюк О., Гуцол А., ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Економічна теорія та історія економічної думки » Паламарюк О., Гуцол А., ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ
Паламарюк О., Гуцол А., ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ
conf-cvДата: Понеділок, 23.12.2013, 23:35 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Олександра Паламарюк, Ангеліна Гуцол,




2 курс, спец. «Економічна кібернетика», д.ф.н.,
Наук. кер. – к.е.н., доц. Запухляк В.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці



ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУРЯКОЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ



В умовах глобалізації та вступу України в СОТ для забезпечення конкурентоспроможності продукції українських підприємств на світовому ринку особливої актуальності набуває дослідження сучасного стану виробництва цукрових буряків та умов конкуренції на ринку цукру. Для агропромислового комплексу України, як і для багатьох інших держав, цукор є важливим видом продукції.
Конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найкращі умови виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків.
Проблеми розвитку бурякоцукрової галузі завжди були предметом досліджень багатьох учених, зокрема О. Царенко [8], Ю. Іванов [2], Н. Сеперович та О. Варченко, зосередили свою увагу на питаннях аналізу та регулювання ринку цукру, тенденціях і чинниках, що зумовлюють кризову ситуацію у галузі. Питання цілісності бурякоцукрового комплексу та розвитку економічних взаємовідносин між сільськогосподарськими підприємствами та виробниками цукру досліджено у працях відомих учених П. Борщевського, Ю. Горішної, Л. Дейнеко, Е. Імаса, М. Малієнка, О. Шпичака, М. Коденської, А. Задворного, П. Саблука, та ін. Проте світова економічна криза та нестабільність економічного розвитку України істотно вплинули на ситуацію у виробництві цукру, що потребує вивчення поточної ситуації та розроблення заходів у бурякоцукровому комплексі.
Метою статті є дослідження чинників конкурентоспроможності бурякоцукрової галузі України та пошук шляхів її підвищення.
Зараз трансформаційні процеси в Україні відбуваються у досить складних умовах. Економічна ситуація характеризується нестачею бюджетних коштів і неможливістю повноцінного державного фінансування економічних і соціальних програм. Вітчизняні підприємства, як правило, відірвані від стратегічних інвестиційних планів розвитку приватного бізнесу.
На прикладі виробництва цукрових буряків опишемо ситуацію з виробництвом на території України. Цукрові заводи України до 21 листопада 2013 року виробили 922,4 тис. тонн цукру з буряків, на аналогічну дату в 2012 р. було вироблено 1659,1 тис. тонн цукру. Про це повідомили в національній асоціації цукровиробників «Укрцукор» [7].
В даний час в Україні переробляють цукрові буряки 28 заводів із 38 підприємств, які розпочали сезон переробки цукросировини. Тоді як на 21 листопада 2012 року працювало 48 заводів із 63 [7].
Підприємства прийняли на переробку 8,08 млн. тонн цукрових буряків, з яких переробили 7,10 млн. тонн. У минулому році на цю дату було прийнято 14,1 млн. тонн, а перероблено – 12,93 млн. тонн. Вихід цукру, за даними асоціації, становить 13,18% проти 12,96% у 2012р. За прогнозами Міністерства аграрної політики і продовольства виробництво цукру в 2013р.-2014р. складе 1,3-1,5 млн. тонн, що повністю покриє внутрішню потребу, завдяки рекордним для країни перехідним запасам. У 2012р.-2013р. було вироблено 2,2 млн. тонн цукру з цукрових буряків [7].
За минулий рік було перероблено 171 млн. тонн цукру. Найбільшим виробником цукру серед країн є Бразилія, питома вага якої в структурі займає 23,5%. Значну частку також мають Індія (16,8%) та країни ЄС (9,1%). Топ-10 країн виробників цукру за результатами сукупно забезпечують 67,3% загального обсягу виробництва, Україна ж має частку 1,3% [6].
Основна маса вітчизняної продукції неконкурентоспроможна на світовому ринку так само як і цукор. Таким чином, ще на початку ринкових реформ українські підприємства діяли без належних стратегічних розрахунків. Іншими словами, в Україні була використана помилкова модель переходу до ринку, в основі якої покладено принципи, які не дозволяють швидко створити нормально функціонуючу ринкову економіку [3, с. 36].
На Заході конкуренція розглядається як одна з найважливіших цінностей демократичного суспільства, тому запорукою розвитку в Україні є удосконалення механізмів захисту та стимулювання конкурентних відносин, адже конкуренція – головна умова, яка може привести до процвітання країни. Тобто розвиток конкуренції є стратегічним завданням, яке має вирішуватися на найвищому рівні [4, с. 6].
Для вітчизняної цукрової галузі характерні такі чинники:
- деструктивно впливає на фінансовий стан та роботу цукрових заводів. Потребує збільшення обсягів коштів для закупівлі цукрових буряків у товаровиробників, яких цукрові заводи не мають [1, с. 137–142];
- збільшує собівартість виробленого цукру. Сезонне збільшення пропозиції цукру на ринку на початку сезону плюс запаси цукру неминуче призведе до падіння внутрішніх цін на цукор та подальшого відходу внутрішнього ринку в тінь;
- знижує споживчий потенціал ринку за рахунок зменшення попиту промислових споживачів, що призводить до подальшого падіння обсягу виробництва і вирощування цукрових буряків в Україні.
Саме ці чинники чітко можуть виразити недоліки українського виробництва і відповісти на запитання чому товар є не конкурентоспроможним.
В Україні є ряд підприємств (цукрові компанії та цукрові заводи) з переробки цукрового буряка, які конкурують між собою: ТОВ «Цукровий союз», ТзОВ «Райз-цукор», ТОВ «Краєвид» та інші.
Лідери на ринку України: «Астарта» (19% ринку), «Укрлендфармінг» (9%), холдинг «Т-Цукор» (8%), «Укрпромінвест» (7%) і «Кернел» (5% ).
Бізнес із виробництва цукру включає в себе малих та середніх цукровиробників, яким важко втриматись на плаву. Наприклад, компанія «Кернел» в 2013р. продала два з чотирьох своїх цукрових заводів. Наступного року не планує засівати землю буряками, віддаючи перевагу іншим культурам. Виробництво цукру компанія назвала непрофільним ще у 2012 р. По суті, «Кернел» купив цей бізнес у компанії «Укррос» 2011-го для розширення земельного банку, а цукровий бізнес дістався «в навантаження».
Рішення виходити з бізнесу із виробництва цукру в «Кернел» пояснюють його нестабільною рентабельністю, прив'язкою до національної валюти, що несе певні бізнес-ризики, і значною залежністю бізнесу від державного регулювання імпорту.
Цим мають намір скористатися інші виробники. Компанія «Т-Цукор» у вересні отримала дозвіл Антимонопольного комітету України на купівлю цукрового заводу «Городенка», розташованого в Івано-Франківській області. Таким чином, «Т-Цукор» додасть до своїх шести заводів у Тернопільській області ще один. Компанія вклала у відновлення виробництва 10 млн грн і запустила виробництво ще 2012-го після трирічного затишшя, а тепер оформила контроль над підприємством. «Т-Цукор» збирається й надалі збільшувати потужність заводу (зараз 2,5 тис. т на добу), що може допомогти їй піднятися з третього на друге місце в Україні за обсягами.
Чи вдасться піднятися вище серед цукрозаводчиків, залежатиме від того, чи дозволить це зробити конкурент, який посідає друге місце, — «Укрлендфармінг» О. Бахматюка. Остання компанія планувала додатковий запуск двох цукрових заводів — Золочівського і Кременецького — у 2013 р., однак вирішила перенести його на наступний рік, щоб не дестабілізувати ринок. А ще через сезон компанія має намір запустити також два заводи у Львівській області — Ходорівський і Самбірський [5].
Криза активно стимулює психологічну готовність керівників багатьох підприємств переходити на нові нестандартні для України методи роботи, що, звичайно, сприятиме появі нових можливостей для вирішення важливих стратегічних завдань. І подолати всі фінансові негоди вдасться тільки тим учасникам ринку, які зуміють правильно розставити пріоритети і грамотно вибудувати свою маркетингову політику [9, с. 272].
На нашу думку, для підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу України необхідно вирішити такі проблемні питання:
• прийняти Комплексну державну програму реструктуризації та розвитку вітчизняної бурякоцукрової галузі;
• продовжити практику компенсації частини відсоткової ставки за кредитами сільськогосподарським і переробним підприємствам та фірмам, що фінансують бурякоздавачів; передбачити компенсацію відсоткової ставки за кредитами, залученими для закупівлі сучасної імпортної техніки та обладнання для підприємств харчової промисловості, надати відтермінування сплати ПДВ для введення такого обладнання в дію;
• вдосконалити систему оподаткування вітчизняної цукрової промисловості як галузі з сезонним виробництвом;
• у зв’язку зі вступом України в ВТО забезпечити вітчизняну бурякоцукрову галузь повним комплексом науково-технічних документів, гармонізованих з нормальними міжнародними стандартами.
Отже, високоякісна й глибока промислова переробка цукрових буряків, повне насичення ринку цукром та досягнення конкурентоспроможності стануть реально можливими на базі докорінної реконструкції та модернізації тих, що діють, і будівництва нових цукрових заводів із сучасною технологією безпосередньо в зонах виробництва коренеплодів відповідно до агрокліматичного і ґрунтового потенціалу бурякового поясу України. Звичайно, тут не обійтися без широкого залучення вітчизняних, іноземних інвесторів і новітніх технологій, для чого необхідні відповідні державна і регіональна програми, конкретні економічні проекти, а також дія чинників стимулювання економічних інтересів.
Список використаних джерел:
1. Варченко О. М. Обгрунтування потреби забезпечення населення цукром та попиту на нього / [Текст] / Варченко О. М. – 2001. –№12 – 142 с.
2. Іванов Ю. Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка формування та розвиток / [Монографія] / Іванов Ю. Б., Орлов П. А., Іванова О. Ю. – Х. : ІНЖЕК, 2008. – 362 с.
3. Костусев А. А. Конкуренция – главное условие процветания нашей страны / [Текст] / Костусев А. А. – 2002. – №46 (242).
4. Куренков Ю. В. Проблемы базовых отраслей промышленности Украины при сложившемся состоянии экономики / [Текст] / Куренков Ю. В. – 2002. – №3.
5. Ложка цукру в мішку солі / [Текст] / 15.11.2013 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [http://gazeta.dt.ua/promyshliennost/lozhka-cukru-v-mishku-soli-_.html].
6. Ринок цукру. Україна та світ. / [Текст] / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [http://ukrselko.com/Sugar_August_2012.pdf].
7. Українські цукрозаводи виробили 922,4 тис. тонн бурякового цукру / [Текст] / Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [http://sugarbeet.gov.ua].
8. Царенко О. В. Конкурентні переваги легкої промисловості регіонів України: методологія формування теорія та практика / [Монографія] / Царенко О. В. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2009. – 504 с.
9. Чепурда Л. М. Оцінка сучасного стану і тенденцій розвитку ринку послуг України / [Текст] / Чепурда Л. М. – 2013. – №4 – 272 с.
 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Економічна теорія та історія економічної думки » Паламарюк О., Гуцол А., ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ
Сторінка 1 з 11
Пошук: