Банчу А.,Дзюжинська Л., Стереотипи гендерної дискримінації - Форум
Понеділок, 05.12.2016, 16:34
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Банчу А.,Дзюжинська Л., Стереотипи гендерної дискримінації - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Соціально-політичні перспективи суспільних трансформацій в умовах глобалізацій » Банчу А.,Дзюжинська Л., Стереотипи гендерної дискримінації
Банчу А.,Дзюжинська Л., Стереотипи гендерної дискримінації
conf-cvДата: Понеділок, 23.12.2013, 23:19 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Банчу Анастасія,Дзюжинська Любов,



3курс,
напр. підготовки «Харчовітехнології та інженерія», д.ф.н.,
Наук.кер. – Безаров О. Т.
Чернівецькийторговельно-економічнийінститут КНТЕУ
м. Чернівці



Стереотипи гендерної дискримінації



У сучасному українському суспільстві вже звичними і загальнозрозумілими є такі слова та словосполучення, як “феміністка”, “дискримінація жінок”, “насилля щодо жінок” тощо. Питання більше полягає в тому, яким чином, в якому масштабі і з яким загальним результатом виявляється ця гендерна нерівність. Упродовж століття тема жіночої дискримінації була активно обговорена з різних поглядів, в результаті чого феміністські рухи настільки міцно вкоренили в нас бачення світу через призму жіночої дискримінації, що вже наявність цієї дискримінації не викликає, здавалося б, жодних сумнівів[с. 70, 1].
Гендерна нерівність в нашій уяві виникає лише у одному напрямі - сексизмі, коли жінку ми уявляємо у ролі “жертви”, чоловіка – у ролі “гнобителя” (у багатьох значеннях цих слів). Ми можемо засуджувати ідеї фемінізму, заперечувати наявність у сучасному суспільстві гендерної нерівності як такої, - проте уже при запереченні такої нерівності, ми не визнаємо не нерівності як такої, а нерівності жінки порівняно з чоловіком. Якщо і виникали колись спроби дискусій стосовно нерівності чоловіка порівняно з жінкою, то, очевидно, що такі ідеї не знайшли широкого розповсюдження.
Сучасні українські жінки та чоловіки використовують і застосовують у своїх діях ті культурно-ціннісні моделі поведінки, які були сформовані і затверджені попередніми поколіннями. Так, з досвіду поколінь нам ще змалку нав’язувались уявлення про такі поняття, як “ідеальна жінка” (мається на увазі обидва значення - як коханка, і як мати), “ідеальний чоловік” (також у двох цих значеннях), “ідеальне подружжя”, “ідеальні стосунки”, “правильна поведінка” (її гендерний аспект) тощо. Дуже часто такі моделі або ж їх певні риси ми приймаємо як істини, які не потребують доведення – це гендерні стереотипи. І тому явне або ж приховане пригнічення у стосунках ми сприймаємо як даність культурним ідеалам і не розмірковуємо щодо вірностіта доцільності їх застосування. [с.35, 4]
Однією з важливих положень, які висували прихильники руху боротьби за права жінок була теза про те, що чоловіки на правах господаря родини, активного суб’єкта стосунків поступово перетворюють дружину на “відсталу” домогосподарку, яка має певний чітко визначений набір примітивних функцій і обов’язків в статусі “берегині сімейного вогнища” виховує дітей свого чоловіка і задовольняє усі його буденні, у тому числі й сексуальні, потреби, які не вимагають для свого вирішення особливого складу розуму та здібностей. Водночас чоловік має яскравий і насичений спосіб життя, щодня спілкуючись з великим колом людей. Його робота знову ж таки є насиченою, посада важкою, але цікавою; обрана професія вимагає самовіддачі, особливих розумових здібностей, вмінь та навичок. Жінка таким чином опиняється у клітці, ізольована від зовнішнього світу. Зазвичай, за такого стану речей феміністки розглядають чоловіка як “гнобителя”, а жінку – як жертву. Чи можна сказати, що кожна (або хоча б більшість) жінок прагнуть фінансової незалежності і якомога ширшої реалізації своїх професійних можливостей? На жаль, ні. Якщо звернути увагу на сучасну літературу, що друкується спеціально для жінок (мається на увазі ЗМІ та книги з жіночої рубрики), то можемо побачити цілу низку прикладів вище перерахованих мною тез. Публікація на тему: “100 способів познайомитися з чоловіком”, “як одружитися з мільйонером”, “чоловік: міф або людина”, “правила дресирування чоловіків”, з одного боку, мають суто розважальний характер, а з другого–відображають гендерні стереотипи. Є суттєва різниця між бажанням жінки будувати стосунки з коханим чоловіком і її бажанням будувати стосунки як такі.[с.56, 3]
Звернімо увагу на простий та водночас досить показовий приклад. В наш час досить популярним є читання глянцевих журналів з їх розподілом на жіночі та чоловічі. Дуже цікавим моментом тут є обгортка цього журналу. Як бачимо, незалежно від кола потенційних читачів видання, в будь-якому разі можемо спостерігати гарну жінку–модель, з ідеальною статурою і обличчям, яка, посміхаючись або демонструючи показову агресію, зазвичай одягнена у стильний, яскравий і досить відкритий одяг.
Жіноча аудиторія хоче бачити на обкладинці красивих жінок, тому що для них зовнішність має винятково важливе значення. Модель на обкладинці модного журналу – це той ідеал, до якого підсвідомо прагнуть жінки. Незалежно від статі будь-яка людина бажає бачити на обкладинці гарну жінку, тому що жіночність завжди була пов’язана і асоціювалась зі красою, перш за все, тілесною. На противагу цьому сексуальність не є визначальними і надзвичайно важливими характеристиками для чоловіка. Тут важливим є розум, почуття гумору, успішність, мужність – тобто якості, більше пов’язані з особистістю чоловіка, а не з його зовнішнімиознаками. Жіночність і зовнішня краса є природно необхідною для жінки, це ми можемо спостерігати на численних прикладах. Навіть тваринний світ створений таким чином, що зовнішній вигляд істоти вказує на її стать.
Особливою є роль косметичних засобів у формуванні жіночої сексуальності. Жінка від природи хоче відчувати себе кращою, яскравішою, ніж вона є. І тому не можна заперечувати культ жіночого тіла у нашому суспільстві. Краса є одним із головних жіночих “чеснот”. Жінка витрачає час, зусилля, матеріальні кошти для того, щоб якомога краще використати свою зовнішність. Красива жінка має чимало переваг. Жінка в певному сенсі “продає” своє тіло і зовнішність, як в прямому, так і в переносному смислі. В прямому – вона робить це неприховано і свідомо, оскільки порнографія, еротичні танці, модельний бізнес є, зазвичай, особистим вибором засобу для існування самої жінки. Навіть проституція є, по-перше, притаманною більшою мірою жінці; по-друге жінка-повія, зазвичай є добровільним. Жінка розуміє, що її тіло може приносити їй чималий прибуток, і, якщо її моральні принципи дозволяють їй робити це, вигідно використовує його.
Частіше ж жінка може “використовувати” або “продавати” власне тіло і зовнішність не усвідомлюючи і навіть заперечуючи це. Вважається, що дівчина з гарною зовнішністю має більше шансів вийти заміж, зайняти кращу посаду, отримати більшу увагу та прихильність з боку оточуючих тощо. Засоби масової інформації дуже добре ілюструють це, адже зазвичай демонструє гендерні відносини і стереотипи у суспільстві. Згадаємо лише рекламний ролик шампуню, в якому дівчина, показово демонструючи гарне волосся, швидко отримує бажаний результат, залишаючи стояти у черзі менш привабливих суперниць.[с. 35,3]
Таким чином, з огляду на все вищеперераховане, я вважаю не повністю вірним звинувачення, висунені феміністками, стосовно “чоловічого гноблення”, оскільки сама жіноча природа припускає і “заохочує” таке ставлення.
У підручниках з гендерної соціології представлені численні підходи до класифікації насильства. Ось один з неповних переліків видів насильства над жінками: сексуальне, домашнє (родинне), емоційне, фізичне, економічне, вербальне, лінгвістичне види насильства, а також насильство на роботі, використання дітей проти матері, обмеження свободи поведінки тощо.
На прикладах ми показали загальну складність та неоднозначність дискримінаційних процесів в українському суспільстві та наявність їхньої двобічності.
Література:
1. Абетка прав працюючих жінок та гендерної рівності / МОП/ В. Литвин, Л. Костриця, С. Литвин (пер. з англ.). - Женева: МБП, 2000.Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Іщенко Т.Д. Етика ділового спілкуванні  2007 – С.55 – 70.
2. Тендерний підхід: історія, культура, суспільство / ред. Л. Гентош. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2003.
3. Горностай П. Ресурсыженственности и мужественности / / Журнал практического психолога. — 2003. — № 6.Журнал «Позакласний час»2009 –С. 42 – 45.
4. Лавриненко Н. Женщина: самореализация в семье и обществе (Гендерный аспект). - К.: ВИПОЛ, 1999.


 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Соціально-політичні перспективи суспільних трансформацій в умовах глобалізацій » Банчу А.,Дзюжинська Л., Стереотипи гендерної дискримінації
Сторінка 1 з 11
Пошук: