Пятниця, 29.03.2024, 17:53
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гуцол А., Паламарюк О., ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ І УКРАЇНА - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Соціально-політичні перспективи суспільних трансформацій в умовах глобалізацій » Гуцол А., Паламарюк О., ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ І УКРАЇНА
Гуцол А., Паламарюк О., ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ І УКРАЇНА
conf-cvДата: Понеділок, 23.12.2013, 23:09 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Ангеліна Гуцол, Олександра Паламарюк,



2 курс, спец. «Економічна кібернетика»,д.ф.н.,
Наук. кер. – Докаш О.Ю.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці



ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ І УКРАЇНА



Сьогодні інформація відіграє чи не найважливішу роль в житті людей, вона стала невід’ємною частиною нашого життя і регулятором усіх суспільних, політичних, економічних та соціальних відносин. Процес інформатизації на даному етапі розвивається настільки стрімко, що веде до створення єдиного інформаційного простору. Це, звичайно, є позитивним для людства,адже швидкий обмін економічною, політичною, технічною та іншою різноманітною інформацією дозволяє людству широко розвиватися. Однак, створення інформаційного суспільства може призвести до виникнення багатьох інформаційних катастроф, руйнування духовного суспільства і великомасштабних технічних катастроф.Саме негативні прояви інформаційного суспільства породжують таке поняття, як «інформаційна війна», яка сьогодні стала реальною загрозою безпеці людства.
Метою статті є аналіз поняття «інформаційні війни»та висвітлення їх особливостей в українському контексті.
Вперше термін «інформаційна війна» був використаний в 1985 р. у Китаї ШеньВейгуаном. В основі теоретичних підходів китайських фахівців у галузі інформаційного протиборства – погляд давньокитайського філософа Сунь-Цзи. У своєму трактаті «Мистецтво війни» Сунь Цзи писав: «У всякій війні, як правило, найкраща політика зводиться до захоплення держави цілісною, адже так зруйнувати її значно легше… Отримати сотню перемог у боях – це не межа мистецтва. Покорити супротивника без бою – ось вінець мистецтва» [5, c. 101].«Війна – це шлях обману, тому виграє той, хто вміє вести війну, не борючись» [2, c. 231].
Сьогодні є дуже велике різноманіття визначень і пояснень, що ж таке інформаційна війна, ведеться безліч дискусій, проводиться багато конференцій на цю тему, що свідчить про незаперечну актуальність теми дослідження. М. Лібіка з американського університету національної оборони зазначав, що «спроби повною мірою усвідомити всі граніпоняття інформаційної війни нагадують зусилля сліпих, що намагаються зрозуміти природу речей не бачачи їх…» [1, с. 7]. І це справді так, адже інформаційна війна включає в себе багато різних понять, які важко усвідомити, й враховуючи сьогоднішні темпи розвитку інформаційного суспільства, можна стверджувати, що ще багато нових, незвіданих аспектів цієї війни невідомі, але процес їх дослідження швидкими темпами розвивається.
Офіційне визначення термін «інформаційна війна» вперше отримав у керівних документах США, зокрема в директиві Міністерства оборони від 12 грудня 1992 р., в якій йшлося, що це«комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної боротьби й збройної боротьби (при домінуванні засобів інформаційної боротьби)» [5, с. 12]. З приходом нового тисячоліття значення інформації для суспільства активно збільшується, саме завдяки цьому й відбувся перехід від звичайної зброї до нової – інформаційної, зброї зі штучним інтелектом. Роль інформації, в розумінні її впливу на хід воєнних дій, стала настільки значною, що наприклад, під час операції «Буря в пустелі», фізичні жертви іракців становили 35%, тоді як їх бойовий дух впав на цілих 60%, у цій операції американці залучили 2500 радіопередач і поширили 30 млн. листівок [6, с. 215].
У сучасній війні успіх може забезпечуватися і без вторгнення сухопутних військ на територію противника, успіх при цьому забезпечується інформаційними діями та ударами.Інформаційна дія – сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом заходів, які здійснюються залученими для ведення інформаційної боротьби силами та засобами в заданому напрямку впродовж заданого періоду [3, с. 41]. Інформаційні дії бувають наступальними та оборонними. Наступальнимидіямивважаєтьсяінформаційна блокада, основнимзавданнямякої є застосуватисили так, аби до мінімумузвестиможливостісуперника,отримати й скористатисяінформацією, щопотрібна для веденнядій. Одним з основнихспособівздійсненняінформаційноїблокади є радіоелектроннеблокування – узгодженадіязасобамирадіоелектронногопридушення й функціональногоураженнятехнічнихелементів систем розвідки й каналівпередачіінформації противника[3, с. 42]. Іншоюнаступальноюдією є інформаційнаакція, яка вражаєокреміоб’єктисистемиуправління противника абойогоінформаційнихресурсівзагалом. Інформаційнимиакціями є,наприклад, маніпулюваннязасобамимасовоїінформації, культуричимистецтва, щодопомагаєнасадитисуспільству свою ідеологію.
Сучасні держави, а конкретніше – їх армії, настільки залежать від інформаційного забезпечення, що їх можна привести в небоєздатне становище засобами радіоелектронного, інфрачервоного та інших засобів придушення. Не знищуючи живу силу, таказброяможеповністюпаралізувати роботу інформаційнихзасобів. Глобальна інформатизаціясуспільства в найближчомумайбутньомуможе призвести до змінинаголосівщодобільш широкого застосуваннясучасноїінформаційноїборотьби, і цяобставинаможерізкопідвищитиефективністьрозв’язаннязавданьбойовихдійзагалом.Проблема формування системи інформаційних злочинів є проблемою глобального масштабу, тому що застосування передових інформаційних технологій стирає кордони між країнами, дозволяє вільно вчиняти інформаційні злочини. Така злочинність сьогодні набуває транснаціонального характеру, тому однією з головних проблем країн світу є проблема інформаційної безпеки.
Нові інформаційні системи і технології – електронні засоби масової інформації, Інтернет, мобільний зв’язок, глобальна навігація – ще більше збільшили можливості інформаційної дії у війні. Цедаєможливість таким індустріальним державам, як США та Японія, значнопосилити свою політичну, економічну і військовуперевагу за рахуноклідерства в інформатизації, а такожвстановитиглобальнийінформаційний контроль за країнамисвіту, йтим самим встановлюватисвої правила в реальному світі. І цебентежитьменшрозвиненікраїни, аджепідзагрозоюстаєїхсамобутність, незалежність та суверенність, до таких країнвідноситься і Україна.
Можливість ведення інформаційної війни та застосування інформаційної зброї проти України особливо посилюється тепер, коли з’вилися необмежені можливості запозичення закордонних інформаційних технологій, різних технологічних засобів і програмного забезпечення, нетрадиційних каналів впливу інформації та несанкціонованого доступу до неї, полегшення умов ведення технічної розвідки, розширення оперативних можливостей контролю території України, виникнення електронного тероризму [3, с. 50].
Звичайно спеціальні служби України мають у розпорядженні необхідні засоби і відомий досвід запобігання, перехоплення, перекручування, знищення витоків інформації в інформаційних та телекомунікаційних мережах і системах загальнодержавного призначення, але темпи удосконалення інформаційної зброї сьогодні, значно перевищують темпи розвитку технологій захисту на Україні.Тим більше, сьогодні в нашій країні має місце невідповідність структури та змісту кримінального закону реально існуючим потребам інформаційного суспільства, такого роду прорахунки сприяють вдосконаленню способів та методів ведення інформаційної боротьби, що спрямовані на досягнення суспільно-небезпечних наслідків.
Останнім часом словосполучення «інформаційна війна» та «інформаційна атака» надійно увійшли в лексикон українських політиків, державних діячів і науковців. Обговоренню цього питання були присвячені й декілька круглих столів на тему «Інформаційні війни в Україні: новітня історія чи майбутнє» за участю політологів, експертів та представників засобів масової інформації [4]. Проте, при цьому усі констатують лише факт, інформаційної експансії стосовно України та необхідність у цьому контексті «щось робити». Між тим інформаційна агресія щодо України триває. Це і «таємні в’язниці ЦРУ», «придністровське питання», «продаж зброї Іраку та Грузії», «газова війна з Росією» тощо [7].
Все це вимагає негайної розробки комплексу заходів щодо створення ефективної системи захисту та протидії інформаційної агресії. Насамперед, потрібно вдосконалити законодавство в сфері забезпечення інформаційної безпеки держави з врахуванням сучасних тенденцій розвитку глобального інформаційно-комунікативного простору. Також потрібно сприяти розвиткові вітчизняної індустрії телекомунікаційних і інформаційних засобів, забезпечити їх пріоритетне, в порівнянні з закордонними аналогами, поширення на внутрішньому ринку, прискорити процеси модернізації матеріально-технічної бази та забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, перекручування або знищення інформації з акцентом на збереження якості інформації (своєчасності, точності, повноти і необхідної присутності).
В загальному світ не стоїть на місці, технічний прогрес озброює сучасну людину не лише більш новими, вдосконаленими засобами виробництва та комунікації, але й засобами знищення самих себе та оточуючих. Сьогодні людство досягло такого прогресу, що контролювати деякі глобальні природні явища стало неможливим, екологічна зброя може штучно створювати урагани, бурі, цунамі. В умовахтакоївійнигинебагатолюдей, і якщокожен з нас не замислиться над такою проблемою, то найближчим часомлюдинаможе просто знищити себе.Інформатизація суспільства вже привела до багатьох необоротних процесів, які негативно впливають на суспільне життя, знищують духовність людини, її свідомість та розуміння, такий темп розвитку сучасності може призвести до деградації людей, до їх нездатності мислити, відчувати, проявляти емоції, тобто перетворює людей на машин. Якщо ми правильно зрозуміємо всю важливість інформаційних проблем, то вже сьогодні повинні рухатися в напрямку їх подолання, адже інформаційна зброя здатна знищити найважливіше, що є в людини – її свідомість. Ми разом повинніпрацювати над створенням таких механізмів, які б змоглиобмежити сферу діїнасильства та розвивати в людей відчуттявідповідальності за власнівчинки.

Список використаних джерел:
1. Войны ХХI века /[Текст]/М.П. Требин. – М.:АСТ; Мн.:Харвест, 2005. – 608 с.
2. Государственнаяинформационнаяполитика в условияхинформационно-психологическойвойны /[Текст]/ А.В.Манойло, А.И. Петренко, Д.П.Фролов. – 2-е изд., стереотип. – М.: Гарячаялиния – Телеком, 2009. – 541 с.
3. Інформаційнаборотьба у воєннихконфліктахдругоїполовини ХХ століття / [Монографія]/ А.М.Странніков– К.:Альтерпрес, 2006. – 192 с.
4. Информационные войны в Украине: игра втемную без прикупа или гадание на кофейной гуще? [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://news07.join.com.ua/?p=15645.
5. Информационнаявойна и мир /[Текст] / И.Н.Панарин, П.Г.Панарина – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 204 с.
6. История информационных войн /[Текст]/Н.Л. Волковський. В 2-х Ч. Ч. 2. – СПб.: ОООИздательство «Полигон», 2003. – 729с.
7. Як виграти інформаційну війну? [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.ukrsolo.com.ua/work/archive/2006/21/02.htnl.

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Соціально-політичні перспективи суспільних трансформацій в умовах глобалізацій » Гуцол А., Паламарюк О., ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ І УКРАЇНА
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: