Ольга Макаренко,
2 курс, спец. «Економічна кібернетика», д. ф. н.,
Наук. кер. – Докаш О. Ю.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
ЧУЖІ ПРОТИ СВОЇХ: РЕАЛЬНИЙ І МІФОЛОГІЧНИЙ ВИМІР НЕГАТИВНОГО СТЕРЕОТИПУ МІГРАНТІВ
В даний час зміни, викликані глобалізаційними процесами, зачіпають найрізноманітніші сторони суспільного життя: від сімейних стосунків до форм державного устрою. Міграція як явище, історично властиве людям, також набуває нових форм і характеру. Не випадково все частіше можна почути твердження, що виразником сутності нашої епохи є кочівник, що всі люди, незалежно від своєї культури, можуть мігрувати і що найважливішим фактором сучасності, що має історичне минуле від початку існування людства, стає постійна схильність людей до переміщень. Сьогодні міграція являє собою глобальне явище. Практично всі держави виявляються не тільки втягнутими в міграційні процеси, від них залежать їх економічне і політичне становище, культурне життя, етногромадянський склад і цілісність. Міграційні потоки поряд з інформаційними та економічними потоками відіграють роль зовнішніх факторів впливу на структуру і систему державних і світових суспільних відносин; їх існування сьогодні породжує ряд питань і проблем, вирішення яких часто можливе лише на міжнародному рівні [2, с. 215].
В інформаційному просторі багатьох країн Західної Європи мігранти присутні, насамперед, у формі етнічних/політичних стереотипів з негативним емоційним забарвленням. Аналізуючи технології репрезентації нових громадян держави, сучасний дослідник Т. Скребцова виокремила складові негативного стереотипу мігранта. Відповідно до цього стереотипу, мігранти: мають неохайний зовнішній вигляд; часто інфіковані небезпечними хворобами (туберкульоз, ВІЛ); не мають освіти і професійної кваліфікації, використовуються в якості чорноробів; не поважають «наші» правила поведінки, звичаї та культуру; беруться за будь-яку, найбільш важку та брудну роботу, якою не хочуть займатися місцеві мешканці; є щільно згуртованими, утворюють етнічні кримінальні угруповання, які займаються пограбуваннями, наркоторгівлею, контрабандою зброї і тероризмом; створюють гострі соціальні проблеми, загострюючи криміногенну ситуацію в містах та селах [5, с. 116].
Епітети «чорний» та «брудний» є частковими синонімами, причому в тому ж контексті, в якому реалізується їхня синонімічність, спрацьовують й негативні оцінні конотації. З чорним кольором у міфологічній свідомості асоціюється нечиста сила. Аналізуючи міфологічні образи представників зниклих етносів у фольклорі, дослідники зазначають, що семантика мотиву «чорноти» передбачає не лише позначення кольору, але й «компоненти «брудні» (тілесна нечистота); «дикі», «нехристь» (духовна нечистота); чужді людській спільноті» [6]. Згадка про неохайність зовнішнього вигляду активізує важливу характеристику чужих: їх запах. «Повір’я про «запах чужого» розповсюджені в усіх європейських народів і підкріплюються стародавніми уявленнями про те, що всі представники потойбічного світу (демони, чорти та інша нечисть) мають свій запах, який відрізняється від «людського»» [1, с. 59].
Роль негативного стереотипу в політичній риториці правих сил можна визначити наступним чином: спершу створюється проблема: наплив мігрантів (стереотип: «чужих» / підґрунтя «представників потойбічного світу») загрожує підвалинам нашого буття, потім пропонується єдиний засіб її вирішення: підтримати дану політичну силу, яка одна може вирішити проблему. Зникнення негативного стереотипу руйнує усю цю схему.
Мігранти несуть небезпеку в найрізноманітніших формах – від важко виліковних хвороб до наркоторгівлі; простіше кажучи, вони несуть з собою смерть. Іноземців і нечисту силу об'єднує і пристрасть до різного ґатунку шкідливої діяльності: вони насилають пошесті, хвороби: СНІД, сифіліс, гепатит, туберкульоз [4]. Схильність мігрантів об'єднуватися у злочинні угруповання, репрезентація їх у ЗМІ як щільно згуртованої маси, цілком логічна: адже демонічні істоти в усіх міфологіях світу постають як нероздільна єдність, і кожна окрема істота мало протиставлена іншим [3].
Негативний стереотип, починаючи від визначення мігранта як «варвара», завершується запереченням його приналежності до роду людей. Так само за рівнем емоційного забарвлення негативні стереотипи мігрантів прямують від помірно негативного до «образу ворога», коли мігранти проголошуються першопричиною усіх соціально-політичних негараздів, а єдиним засобом боротьби з ними є «остаточне вирішення питання» у формі поголовної депортації.
Проте, на нашу думку, масштабність міграційних процесів у сучасному суспільстві та значущість цих соціальних змін, які вони приносять в економічне, політичне, соціокультурне життя країн і народів світу, потребує подальшого посилення уваги до їх всезагального вивчення.
Список використаних джерел:
1. Белова О. Чужие среди своих / О. Белова // Родина. – 2001. – №1. – С. 56 – 64.
2. Кривенко Ю. І. Міграційні процеси за умов глобалізації: соціально-філософський аспект / Ю. І. Кривенко // Гілея : науковий вісник: [зб. наук. праць]. – 2010. – Вип. 39. – С. 215 – 222.
3. Неклюдов С. Ю. Образы потустороннего мира в народных верованиях и традиционной словесности / С. Ю. Неклюдов // Фольклор и постфольклор: структура, типология, семиотика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.ruthenia.ru/folklore/neckludov8.htm.
4. Пятилетова Л. Пекинская утка по-московски / Л. Пятилетова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.rg.ru/arc_2002/4.shtm.
5. Скребцова Т. Г. Образ мигранта в современных российских СМИ / Т. Г. Скребцова // Политическая лингвистика. – Вып. 3(23). – Екатеринбург, 2007. – С. 115 - 118.
6. Феоктистова И. К. Образ исчезнувших аборигенов в русских преданиях: система мифологических мотивов / И. К. Феоктистова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.univer.omsk.su/trudy/fil_ ezh/n2/feoktistova.html.
