Четвер, 28.03.2024, 18:03
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гавюк К., Биндю А., Контролінг як система ефективного... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Гавюк К., Биндю А., Контролінг як система ефективного...
Гавюк К., Биндю А., Контролінг як система ефективного...
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 14:59 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Катерина Гавюк, Андрея Биндю,





4 курс, спец. «Менеджмент готельного, курортного і туристичного сервісу»,д/ф
Наук.кер. – Коваль Н.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці






Контролінг як система ефективного управління підприємством





В умовах нестабільності економіки, зумовлених світовою фінансовою кризою, нестабільності ринку в Україні, різких коливань валютних курсів, високих темпів інфляції для багатьох підприємств особливо актуальною є задача ефективного оздоровлення за рахунок мобілізації фінансових ресурсів та грамотного управління діяльністю підприємств. Саме процес прийняття виважених та ефективних управлінських рішень виступає найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи та надійним механізмом соціально-економічних перетворень, яких неможливо досягти без здійснення ефективної процедури контролінгу підприємства.
Останнім часом зріс інтерес до контролінгу як терміна та явища. Йому присвячено безліч дискусій і наукових праць. Незважаючи на багаторічну історію питання, як і раніше, у співтоваристві вчених і практиків немає остаточного розуміння сутності контролінгу, його функцій і завдань на підприємстві. І тільки з одним згодні практично всі фахівці - контролінг не слід ототожнювати з контролем, хоча ці слова близькі за звучанням.
Аналіз досліджень показав, що останнім часом з'являються наукові праці з питань розвитку системи економічного контролю на підприємстві. Проблема набуває особливої актуальності ще й у зв'язку з перенесенням у вітчизняну дійсність запозичених західних концепцій, що безпосередньо стосується проблеми контролю. З-поміж них певне місце охоплює концепція контролінгу, як один із можливих варіантів налагодження ефективного менеджменту.
Контролінг є принципово новою концепцією в управлінні підприємством, яка здатна забезпечити підтримку внутрішнього балансу економіки підприємства й ефективного його розвитку шляхом формування об'єктивної інформації про витрати та доходи, що дає змогу приймати оптимальні управлінські рішення. Він забезпечує прогнозний результат діяльності й ефективний зворотній зв'язок, переводить управління підприємством на новий рівень, інтегруючи та спрямовуючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення найважливіших завдань. Проблемі контролінгу на підприємстві присвячують свої праці як вітчизняні, так і зарубіжні науковці.
Основні положення щодо сутності контролінгу як інструменту ефективного управління підприємством, його розвитку, сучасного стану викладені в роботах таких зарубіжних і вітчизняних учених-економістів, як А. І. Шигаєва, С. Н. Петренко, Н. Б. Єрмасова, Є. Л. Попченко, Л. А. Сухарева, В. А. Панкова, С. В. Данилочкіна, Д. Хан, О. О. Терещенко, Й. Вебер, Г. Кюппер, П. Хорват , К. Штайнле, Р . Ентоні, Р . Хілтон, Р . Каплан й інших. Але в економічній літературі не дається однозначного визначення поняття "контролінг", тому вирішення цього питання є особливо актуальним і вимагає подальшого аналізу.
Метою статті є дослідження контролінгу як системи ефективного управління підприємством.
На сучасному етапі розвитку економіки умови діяльності підприємств суттєво ускладнилися. Це пов'язано, у першу чергу, із системною кризою, яка ще більше загострює конкурентні процеси. У таких умовах колишні контрольно-інформаційні системи не в змозі забезпечити якісну інформаційну підтримку прийнятих управлінських рішень. Усвідомлення цього призвело до виникнення контролінгу .
Розуміння системи контролінгу змінювалось протягом довгого часу . Перші факти використання системи контролінгу дослідники [1-3] відносять ще до XV століття, коли при дворі англійського короля вже існувала посада "Countrollour", який лише документував і контролював грошові й товарні потоки. Однак якісно новий етап розвитку в розумінні контролінгу як системи ефективного управління підприємством припадає на 20-ті роки XX сторіччя. Процес усвідомлення необхідності використання контролінгу все ще не досяг свого піку та продовжує розвиватися зараз.
Сучасний економічний словник дає наступне визначення терміна „контролінг” – це:
– інструмент планування, обліку, аналізу стану справ на підприємстві, що використовується для ухвалення рішень на базі комп’ютеризованої системи збору і обробки інформації;
– назва підрозділу підприємств, що діють на більшості промислових підприємств Німеччини та США;
– система безперервної оцінки різних сторін діяльності підприємств, його підрозділів, керівників, співробітників, що охоплює облік, аналіз, контроль як інтегральну функцію[7, с.67].
Насправді, незважаючи на те, що визначень контролінгу велика кількість, можна сміливо сказати, що це не просто інструмент або комплекс методів, це одна з філософій управління бізнесом у сучасному світі.
Більшість науковців вивчають контролінг як цілісну систему управління процесом досягнення цілей підприємства. Так, Ананьїва Е.А., Благодарний О.І., Мозіль О.І. вважають, що контролінг – це система спостереження та вивчення поведінки внутрішнього економічного механізму конкретного підприємства і розробки шляхів для досягнення поставленої мети [2,c.27]. Разом з тим Адаменко М.Г., Троян О.В. вважають, що контролінг являє собою інноваційну методологію системи ефективного управління, що інтегрує в собі облік, інформаційне забезпечення, контроль, аналіз, управління та планування, для досягнення оперативних та стратегічних цілей діяльності організаційної структури [8, с.54].
Передумовами розвитку контролінгу в сучасних умовах є:
1) нестабільність, як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх і світових ринках), так і внутрішніх (обсяги виробництва, пошук надійних партнерів) чинників;
2) потреба пошуку новіших та удосконалення вже існуючих систем управління, що забезпечують гнучкість та надійність функціонування підприємства;
3) істотні зміни в організації та методології системи інформаційного забезпечення;
4) відсутність коментарів різних варіантів управлінських рішень [7,с.81].
В умовах сьогодення, коли Україну визнано світовим співтовариством, як країну з ринковою економікою, стає проблема здійснення дієвого та ефективного внутрішнього контролю діяльності суб'єктів господарювання.
Рушійною силою у впровадженні систем контролінгу є провідні західні компанії, які відкривають в Україні свої дочірні підприємства з одночасним введенням сучасних стандартів менеджменту та прийняття фінансово-господарських рішень [1, c.17].
Незважаючи на такі переваги контролінгу, він досить мало використовується на українських підприємствах. Впровадженню контролінгу заважають дві групи факторів: недосконалість вітчизняної моделі контролінгу та соціально-психологічні фактори. Протистояння впровадженню контролінгу на підприємстві може бути індивідуальним та груповим [9, c.178].
Основна причина, що заважає впровадженню контролінгу на вітчизняних підприємствах, – відсутність єдиного розуміння в сфері базової термінології контролінгу, що порушує цілісність і комплексний характер бачення цього інструменту. Відмінності у визначеннях поняття «контролінг» є відображенням історичного розвитку концепції контролінгу.
Однак, невелика кількість українських підприємств використовує контролінг як ефективну систему управління. На деяких підприємствах у 40,86% випадків контролінгом займається керівництво, 35,48% бухгалтерія і тільки 5,38% вказують на наявність спеціалізованої організаційної одиниці [6, c. 124]. Це свідчить, що невелика кількість підприємств в Україні створює службу контролінгу, яка є невідємною складовою даної системи управління. Однак, потрібно скористатися зарубіжним досвідом і запроваджувати такі служби. При впровадженні служби контролінгу на підприємстві на першому етапі існування вона являє собою групу з 3-6 чоловік. Протягом певного періоду служба контролінгу встановлює зв’язки з іншими службами і відділами, налагоджує інформаційну співпрацю. Загалом служба контролінгу може розширити свій штат і вплив, для чого в кожен цех може бути призначений свій контролер, який відстежуватиме і аналізуватиме відхилення фактичних параметрів роботи від планових.
В Україні доцільно підпорядковувати службу контролінгу безпосередньо генеральному директорові, таким чином, начальник служби контролінгу отримує достатньо високий статус і незалежність від начальників інших фінансово-економічних служб.
На жаль в Україні є проблеми, пов'язані з відсутністю спеціалізованого видання з цієї проблематики, необізнаністю менеджерів з методологією та організацією контролінгу, відсутністю саме фундаментальних праць з впровадження контролінгу в основних галузях економіки. Це призводить до виявлення недоліків упровадження контролінгу на підприємстві:
1) недосконалість існуючих методів аналізу;
2) загроза статусу груп (планово-економічному відділу, бухгалтерії, фінансовому відділу тощо) та осіб (начальникам відповідних відділів);
3) у середньому невисока сумісність з корпоративною культурою;
4) низька сумісність із традиційними системами інформаційного забезпечення;
5) складність порівняно з традиційними методиками;
6) необхідність додаткового навчання;
7) повний ефект спостерігається тільки після впровадження на всьому підприємстві в цілому;
8) помітний результат з’являється не відразу [8, с.60].
Однак, впровадження контролінгу допоможе підприємству підвищити прибутковість і гнучкість в короткостроковому і довгостроковому періодах. Можливість швидкого підвищення за посадою, залежність сумісності від підприємства, простота моделей, можливість почати з упровадження контролінгу на одній ділянці, щоб потім поширити досвід на все підприємство прогнозує активізацію контролінгу в Україні в майбутньому.
Впровадження системи контролінгу в систему управління необхідно здійснювати на всіх етапах організації і функціонування підприємницької діяльності; результати дослідження відображати в статуті підприємства; не допускати організації підприємств, які передбачають свою збиткову діяльність, і суворого дотримуватись цих вимог. Збиткова діяльність розорює не тільки окремого підприємця, а й державу в цілому, саме функціонування збиткових підприємств в умовах ринку є неможливе [4, c.72].
Держава повинна регулювати і контролювати формування цін на всі види продукції. Зважаючи на економічну природу ринкових відносин, ціни на продукцію повинні знижуватись, а якість продукції — поліпшуватись, бо в іншому разі продукція не буде конкурентоздатною. Забезпечення конкурентоздатності роботи підприємства - це основна вимога ринкових економічних відносин. І цього можна досягнути впровадженням контролінгу в систему управління підприємствами і національну економіку України. Це ще раз підтверджує необхідність удосконалення системи управління і ринкових економічних відносин в Україні.
Запровадження контролінгу на вітчизняних підприємствах зумовлено необхідністю інформаційного забезпечення й координації системи планування, синхронізації різних видів обліку, аналізу відхилень та контролю, внутрішніх та зовнішніх управлінських рішень, підтримки на належному рівні ризик – менеджменту. [6, c.142]
В складі механізму фінансового менеджменту важлива роль належить системам і методам внутрішнього фінансового контролю.
Внутрішній фінансовий контроль являє собою організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень в сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, які можуть призвести до банкрутства.
В практиці країн з розвиненою ринковою економікою широкого поширення набула нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю, що застосовується в великих компаніях з розгалуженою мережею або в холдінгових компаніях, яка називається “контролінг”.
Сьогодні система контролінга поступово починає впроваджуватися і на вітчизняних підприємствах. В загальній системі контролінгу виділяється один з основних його блоків – фінансовий контролінг.
Фінансовий контролінг являє собою контролюючу систему, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від прогнозних (планових) та чинників, що зумовили ці відхилення, і прийняття управлінських рішень по нормалізації процесу управління фінансами підприємства.
Побудова системи фінансового контролінгу базується на наступних основних принципах:
1) спрямованість системи фінансового контролінгу на досягнення фінансової стратегії підприємства;
2) багатофункціональність фінансового контролінгу;
3) орієнтованість фінансового контролінгу на кількісні показники;
4) відповідність методів фінансового контролінгу специфіці методів фінансового аналізу і фінансового планування;
5) своєчасність, простота і гнучкість побудови системи фінансового контролінгу;
6) економічна ефективність впровадження фінансового контролінгу на підприємстві [3, c.152].
Впровадження на підприємстві системи фінансового контролінгу дозволяє значно підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовою діяльністю.
Отже, з урахуванням перелічених принципів фінансовий контролінг на підприємстві будується за наступними етапами.
1. Визначення об’єкту контролінгу. Це загальна вимога до побудови будь-яких видів контролінгу на підприємстві з позицій цільової його орієнтації. Об’єктом фінансового контролінгу є управлінські рішення по основним аспектам фінансової діяльності підприємств.
2. Визначення видів і сфери контролінгу. У відповідності з концепцією побудови системи контролінгу, він поділяється на слідуючі основні види: стратегічний контролінг; поточний контролінг; оперативний контролінг. Кожному з цих перлічених видів контролінгу повинна відповідать його сфера і періодичність здійснення його функцій.
3. Формування системи пріоритетів показників, що контролюються. Вся система показників ранжирується по значимості. В процесі такого ранжування спочатку в систему пріоритетів першого рівня відбираються найбільш важливі показники даного виду контролінгу; потім формується система пріоритетів другого рівня, показники якого знаходяться у факторному зв’язку з показниками першого рівня; аналогічним чином формується система пріоритетів третього і наступних рівнів.
При формуванні системи пріоритетів слід враховувати, що вони можуть носити різний характер для окремих типів центрів відповідальності; для окремих напрямків фінансової діяльності підприємства; для різноманітних аспектів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Однак при цьому повинно бути забезпечене ієрархічне зведення всіх контролюючих показників по підприємству в цілому і по окремим напрямкам фінансової діяльності.
4. Розробка системи кількісних стандартів контролю. Після визначення і ранжування перелік фінансових показників, які контролюються, виникає необхідність встановлення кількісних стандартів по кожному з них. Такі стандарти можуть встановлюватись як в абсолютних, так і у відносних показниках. Крім того, такі кількісні стандарти можуть носити стабільний або рухомий характер. Стандартами виступають цільові стратегічні нормативи, показники поточних планів і бюджетів, система державних або розроблених підприємством норм і нормативів і т. ін.
Отже, контролінг відіграє дуже важливу роль в системі управління підприємством, будучи одним із найсучасніших і ефективних систем керування підприємством. Він є відособленою системою, економічна сутність якої полягає в динамічному процесі перетворення та інтеграції існуючих методів обліку, аналізу, планування, контролю і координації в єдину систему отримання, оброблення інформації для прийняття на його основі управлінських рішень, орієнтованих на досягнення всіх завдань, що постають перед підприємством.
Ця система могла б стати важливим інструментом виводу українських підприємств з кризового стану. Впровадження контролінгу на підприємствах України дозволить: досягти ефективного управління, створити й оцінити потенціал підрозділів підприємства, досліджувати ідеї конкурентів, здійснювати порівняльний аналіз усіх отриманих даних, використовувати інновації, і звичайно орієнтуватися на майбутнє.

Список використаної літератури

1. Бородушко И. В. Стратегическое планирование и контроллинг / И. В. Бородушко, Э. К. Васильева. - СПб. : Питер, 2006. - 192 с.
2. Вержбицький О.А. Результати опитування щодо стану впровадження контролінгу на торговельних підприємствах України // Вержбицький О.А., Ананьїва Е.А., Благодарний О.І. / Держава та регіони. – 2009. - №6. – С.27-34
3. Воляник Г.М. Контролінг у системі управління підприємством // Воляник Г.М. / Науковий вісник НЛТУ України. – 2009.- №19. – С.151-155.
4. Гребець О.Б. Контролінг як сучасна система управління // Гребець О.Б./ Економіка та держава. – 2009. - №12. – C.71-72.
5. Контроллинг как инструмент управления предприятием / [Под ред. Н. Г. Данилочкиной]. - М. : ЮНИТИ, 2001. - 279 с.
6. Петренко С. Н. Контроллинг / С. Н. Петренко. - Казань :Ника-Центр; Эльга, 2004. - 328 с.
7. Рубцов С. В. Целевое управление корпорациями. Управление изменениями / С. В. Рубцов. - М., 2001 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uran.donetsk.ua/~masters/2002/fvti/serezentinov /diss/corporation.zip
8. Троян О.В. Механізм контролінгу в системі управління промисловим підприємством // Троян О.В., Адаменко М.Г. / www.hvula.org.ua.
9. Шигаев А. И. Контроллинг стратегии развития предприятия / А. И. Шигаев. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 351 с.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Гавюк К., Биндю А., Контролінг як система ефективного...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: