Гринюк О., Федорова В., СУЧАСНИЙ КЕРІВНИК ... - Форум
Четвер, 08.12.2016, 07:52
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гринюк О., Федорова В., СУЧАСНИЙ КЕРІВНИК ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Гринюк О., Федорова В., СУЧАСНИЙ КЕРІВНИК ...
Гринюк О., Федорова В., СУЧАСНИЙ КЕРІВНИК ...
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 14:52 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Олександра Гринюк, Валерія Федорова,





5 курс,
спец. «Менеджмент організацій», д.ф.н.,
Наук. кер. - Савицька Л.Т.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці





СУЧАСНИЙ КЕРІВНИК ЯК ЛІДЕР ОРГАНІЗАЦІЇ





В сучасних умовах досить часто вживається поняття «менеджер» і саме від керівника організації залежить подальший розвиток та плідне функціонування організації. Ця тема є надзвичайно актуальною, оскільки керівник виконує різнопланові ролі в організації, він є лідером, всю відповідальність за існування організації бере на себе керівник, а отже, він повинен свідомо розуміти свої обов’язки, вміти правильно поставити завдання і спрямувати підлеглого на оптимальний вибір шляхів їх вирішення.
Підходи щодо керівництва в організації вивчали такі відомі науковці за кордоном як Левін, Моуттон і Блейкер, Фред Фіддлер, П. Херсей і К. Бланшард, Стінсон-Джонсон та інші. Вітчизняна література також багата дослідженнями таких вчених як Г.М. Ашиної, І.П. Волкової, В.Д. Гончарова, Є.М. Дубрівської, Н.С. Жеребової, І.С. Кона, Р.Л. Кречевського, Є.С. Кузьміна, І.С. Полонського, Б.Д. Паригіна та інших.
У доринковий період роль керівника була зрозумілою й чітко визначеною. Його завдання полягало в тому, щоб розподілити роботу, встановити й підтримувати стандарти, стежити за дисципліною. Влада керівника практично не підлягала сумнівам і багато чинників діяло на його користь.Фундаментальні зміни в суспільстві зумовили і зміни в діяльності керівника (менеджера). Практично всі нові тенденції значно ускладнюватимуть і змінюватимуть діяльність керівника за сьогоденних умов [1].
В даний час часто говорять про те, що світом правлять високоефективні люди. Люди, які ставлять цілі, йдуть вперед, створюють свій бізнес і вірять у краще, є лідерами. Успіх в управлінській діяльності залежить не стільки від сили влади, скільки від сили особистого авторитету менеджера.
За теорією лідерства існує три основні підходи до лідерства:
1. Харизматичний полягає в тому, що лідером стають в силу наявності відповідних рис характеру, отриманих від природи.
2. Ситуаційний полягає в тому, що лідером стають в силу певних обставин, що сприяють даному процесу.
3. Синтетичний розглядає лідерство як процес взаємовідносин, а лідера - як людину, що координує цей процес.
Вважається, що найкраще, коли керівник відділу чи організації є ситуаційним лідером, тобто він має певні риси характеру, які сприяють налагоджуванню стосунків в колективі і ефективному керівництву, а з іншого боку, - він не користується цими якостям занадто сильно для впливу на своїх підлеглих.
Харизматичні керівники на початку своєї діяльності мають серйозний вплив на своїх працівників, можуть повести їх за собою, нічого не даючи в якості винагороди. На першому етапі своєї діяльності вони можуть досягти значних результатів, але через певний час ситуація змінюється. Підлеглі або перестають вірити своєю керівнику, так як нічого з обіцяного не отримали, або більше не вбачають в ньому надзвичайних якостей, якими вони ж самі його і наділили, тобто настає етап розчарування. Харизматичне управління може максимум тривати 3 роки, але, як правило, все закінчується значно раніше. Єдиний випадок, коли харизматичне управління має успіх – це якщо харизматичний керівник є неформальним лідером. Він не займає ніяких посад, а, отже, не несе відповідальності за свої невиконані обіцянки. З іншого боку, у разі необхідності він може згуртувати колектив і спрямовувати його на досягнення поставленої мети [2].
Керівник спрямовує та координує діяльність підлеглих, які зобов’язані підкорятись йому в обов’язковому порядку та виконувати усі його вимоги у межах, визначених повноваженнями.
Дослідник лідерства К. Левін провів дослідження, внаслідок яких йому вдалося розділити лідерів на авторитарних та демократичних. Лідер авторитарного типу діє самостійно, не враховуючи думку співробітників. При чому у його спілкуванні з співробітниками переважає наказовий елемент. Про це свідчили досліди К.Левіна, оскільки як тільки авторитарний лідер виходив з кімнати, члени групи різко знижували рівень діяльності.
На відміну від авторитарного, демократичний лідер сприймається членам групи як «один із нас». В організації спільної діяльності він спирається як на допомогу, так і на підтримку підлеглих, вміло використовуючи при цьому вплив неформальних лідерів із числа підлеглих для посилення згуртованості та дисципліни членів колективу [3].
Професіоналізм діяльності менеджерів залежить від рівня їх здібностей, від якості початкової професійної підготовки, а також від подальшої роботи з підвищення кваліфікації та самовдосконалення. Найвідоміші менеджери сучасності (Лі Якокка, Френсіс Роджерс, Джек Уелч, Акіо Моріта та ін.), управлінські консультанти (Уоррен Бенніс, Том Пітере, Філіп Кросбі), представники сучасних шкіл бізнесу (Майкл Портер, Генрі Мінцберг та ін.) малюють портрет менеджера високого класу як такого, що: добре знає потреби клієнта і сприяє їх задоволенню; стимулює використання нестандартних підходів, запалює своїми ідеями інших; бере на себе відповідальність тоді, коли інші собі цього не дозволяють; генерує нові ідеї, спрямовані на суттєві зміни; залучає у команду талановитих людей, вміє використовувати потенціал кожного члена команди і ставиться до нього як до партнера; не тільки активно поновлює свої знання та вміння, а й створює умови для поновлення знань членами команди; сміливо впроваджує новітні технології; вміло усуває психологічні бар’єри між підрозділами, окремими людьми, створює умови для доброзичливих взаємин між ними; формує корпоративну культуру в організації [4].
На підставі досліджень можна зробити висновок, що сучасний менеджер повинен виконувати різнопланові ролі в організації, стати таким керівником, який зміг би прихилити до себе співробітників, бути ведучою ланкою компанії, і звичайно, бути лідером організації заради її успіху та отримання соціального ефекту.
Список використаної літератури:
1. Федулова Л. І. Менеджмент організацій [Текст] : Підручник / Л. І.Федулова. – Київ: Либідь, 2004. – 448 с.
2. Роль керівника в досягненні успіху організації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://johnson.lviv.ua/articles/rol-kerivnika-v- dosyagnenni -uspixu-or/
3. Мануйлов В. М., Новиков В. В. Психологическое управление в кризисном обществе [Текст] : / В. М. Мануйлов. – СПб: Алтейя, 1999. – 352 с.
4. Культура ділового спілкування менеджера. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://redfox.if.ua/page....07.html



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Гринюк О., Федорова В., СУЧАСНИЙ КЕРІВНИК ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: