Смірнова А., УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ... - Форум
Вівторок, 06.12.2016, 02:47
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Смірнова А., УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Смірнова А., УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ...
Смірнова А., УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ...
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 14:36 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Аліса Смірнова,





4 курс, спец. «Менеджмент організації», д.ф.н.,
Наук. кер. – Бутирська І.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці






УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ





Вивчення зростання та його джерел має довгу історію в економіці та базується на математичних моделях зростання та емпіричному аналізі процесів зростання. У зв’язку з неперервним розвитком технологій та загостренням конкурентної боротьби дедалі важливішою стає реалізація інноваційної діяльності компаній, що в свою чергу, зумовлює актуальність зосередження зусиль на вдосконаленні процесів управління інноваційними проектами.
Даною тематикою досліджень займається цілий ряд як іноземних, так і вітчизняних науковців, зокрема Бабайлов А. К., Бушуєв С. Д., Кошкін К. В., Илляшенко С. М., Козинець В. П., Морозов Ю. П., Новіков Д. А., Пасхавер Б., Пономаренко Л. А., Портер М.Є., Рач В. А., Рибак А.І., Тесля Ю. М., Халупати Л., Хаммер М., Цюцюра С. В., Шапіро В. Д., Яковенко В. Б. та інші.
За даними численних досліджень Standish Group [7] традиційних методів управління проектами, тільки 44% проектів зазвичай завершуються вчасно. 70% проектів скорочують вихідний обсяг робіт проекту, 30% проектів закриваються достроково. В той же час дослідження з результативності Standish Group констатують наявність невирішених проблем в управлінні проектами, зокрема у галузі інформаційних технологій (ІТ), що призводить до невисокого відсотку досягнення цілей (47 % за Quality Progress magazine, 2011 [6]) та підкреслюють їх загострення через збільшення різноманітності та складності об’єктів розробки. Українська статистика свідчить, що доля промислових підприємств, що успішно ватілили інноваційні проекти становить 11 % – 12 %.
Значна частина проблем пов’язана із ризиками, викликаними фактором новизни робіт, яка збільшує вимоги до креативності виконавців. Креативність є реакцією команди проекту на новизну і може бути викликана як новизною предметної галузі (об’єктом) розробки, так і новизною технологій виконання чи неможливістю залучення персоналу з досвідом виконання аналогічних завдань.
Ефективність проектів розвитку бізнесу все більше залежить від нематеріальних чинників – інформаційної забезпеченості, креативного потенціалу персоналу, його професійної компетентності і здатності до розвитку. Найважливішим аспектом менеджменту (вироблення і реалізації управлінських рішень) стає забезпечення високого рівня синергії співробітників, що обумовлює виконання прийнятих планів.
Таким чином практика реалізації інноваційних проектів у сфері ІТ формує потребу у збільшенні ефективності управління. Закономірною проблемою проектів такого роду є ризики, пов’язані з новизною задач. Знизити вплив цих ризиків на процес досягнення цілей проекту можна залученням креативного потенціалу команди. Звідси актуальною є задача управління креативним потенціалом команди інноваційних проектів у галузі ІТ для спрямування його у зони потенційного ризику та розширення процесу управління інноваційними проектами для врахування дії фактору новизни задач.
Об’єктом дослідження є інноваційні проекти у галузі інформаційних технологій та креативний потенціал команди.
Предметом дослідження даної роботи є управління креативним потенціалом інноваційних проектів, що враховує новизну виконуваних командою робіт.
Підвищення ефективності досягнення цілей інноваційних проектів у сфері ІТ через управління креативним потенціалом команди є безпосередньою метою дослідження.
З мети випливають задачі даного дослідження, зокрема:
 аналіз ризиків, спричинених новизною виконуваних робіт, та впливу фактору новизни на процес виконання проекту;
 розроблення розширення концептуальної моделі управління інноваційними проектами з врахуванням використання креативного потенціалу команди в зонах потенційного ризику, пов’язаного з новизною робіт;
 розробка методу оптимізації застосування креативного потенціалу за критерієм мінімізації термінів виконання.
Інноваційні технології – радикально нові чи вдосконалені технології, які істотно поліпшують умови виробництва або самі є товаром. Зазвичай вони мають знижену капіталомісткість, характеризуються більшою екологічністю й меншими енергопотребами.
У низці джерел інновація розглядається як процес. У цій концепції визнається, що нововведення розвивається в часі й має чітко виражені стадії.
Творці інновації (новатори) керуються такими критеріями, як життєвий цикл виробу й економічної ефективності. Їхня стратегія спрямована на те, щоб перевершити конкурентів, створивши нововведення, яке буде визнано унікальним у певній галузі. Поширення нововведень, як і їх створення, є складовою інноваційного процесу.
Термін “інновація” набув поширення в американському менеджменті, але сьогодні активно використовується і в Україні.
Інновації відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку загальнолюдської цивілізації (наприклад, відомий такий феномен як, “хвилі Кондратьєва”) та, зокрема, кожної окремої держави, відповідно, більшість сучасних держав намагаються створити та постійно удосконалювати національні інноваційні системи для підтримки процесу створення й упровадження інновацій [1, с. 394].
І. Перлакі вважає інновацію нововведенням у галузі техніки, технології, організації праці або управління, заснованим на використанні досягнень науки і передового досвіду; кінцевий результат інноваційної діяльності [4, с. 181].
В. Хартман визначає інноваційні технології як набори методів і засобів, що підтримують етапи реалізації нововведення.
Розрізняють такі види інноваційних технологій: упровадження, підготовка кадрів та інкубація малих підприємств, консалтинг, аудит, інжиніринг.
Факторами, які визначають інноваційний розвиток, являються:
– ринкова кон’юнктура і конкуренція (як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках);
– середовище (рівень розвитку науки і техніки, законодавча й нормативна база, політична та економічна стабільність);
– кадри (вчені, фахівці, підприємці, менеджери, політичні діячі, державні службовці);
– ресурси (природні, виробничі, фінансові, науково-технічні, технологічні, інфраструктура) [5, с. 174].
Управляти інноваціями, точніше – їх результативністю, означає, серед іншого, контролювати специфічні ризики інноваційного процесу, пов'язані з: креативною складовою інноваційних проектів, невизначеністю термінів реалізації інновації, технологічною здійсненністю інновації.
Для інноваційних проектів у сфері створення інформаційних технологій одним з факторів, що спричиняють до реалізації вищезазначених ризиків є новизна робіт проекту. Дослідження шляхів розвитку такого роду проектів та дій менеджера з планування робіт виявляють наявність робіт, що не можуть бути оцінені з задовільною точністю, виходячи з попереднього досвіду. Просування проекту відбувається з суттєвим накопиченням прихованих помилок, які виявляються при виконанні наступних робіт, особливо при інтеграції. В результаті збільшується трудомісткість відносно визначеної при плануванні і, в наслідок цього, збільшуються строки виконання.
В цей же час методи управління ресурсами в проектах не працюють у середовищі структурної невизначеності, що виникає внаслідок новизни проекту. Доцільно доповнити процес управління проектами такого класу на етапах планування та моніторингу проектів, що базуються на методах та моделях, здатних враховувати новизну та структурні зміни робіт.
Таким чином виникає доцільність спрямування процесу управління на розкриття креативного потенціалу експертів та команди проекту для найбільш ефективного подолання ризиків інноваційного проекту.
Дане дослідження вказує на те, що необхідно розробити нову концептуальну модель управління інноваційним проектом у галузі інформаційних технологій. При цьому експерти повинні реалізувати свою місію через розвиток бачення новизни робіт, спроможності персоналу її подолати (креативного потенціалу) та напрацюванні (уточненні) на цій основі чистих стратегій розподілу ресурсів. Під креативним потенціалом варто розуміти спроможність членів команди подолати невизначеність нових робіт.
Вдосконалений процес управління оптимізації розподілу ресурсів дозволяє застосовувати креативний потенціал експертів та менеджерів у спрямуванні на дослідження стратегій управління ресурсами та надає не жорсткі настанови, а пропорції оптимального їх застосування.
Таким чином можливо отримати більш гнучкий та спрямований на розкриття креативного потенціалу команди процес управління трудовими ресурсами проекту.
Слід зазначити, що ризик повернень для перероблень та доопрацювань робіт, спричинений новизною робіт (структурний ризик) є закономірним ризиком інноваційних проектів у галузі ІТ. Цим ризиком можливо управляти за допомогою спрямування креативного потенціалу команди у зони потенційного ризику. Введення параметру оцінювання новизни робіт та міри креативної спроможності подолання новизни виконавцями при управлінні інноваційними проектами дозволило б врахувати дію новизни робіт та її подолання за допомогою креативного потенціалу команди.
В свою чергу, оптимізація застосування креативного потенціалу дозволило б значно зменшити термін виконання проекту.
Управління інноваційними проектами на етапах планування та моніторингу додаткових процесів дозволяє управляти потенціалом команди проекту з врахуванням його креативності. Ефективне розкриття на адекватних задачах креативного потенціалу членів команди сприяє самореалізації і стимулює подальший розвиток цього потенціалу.

Список використаних джерел:
1. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації : монографія / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. – К. : КНЕУ, 2003. – 394 с
2. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Проблеми, концепції, методи. / С.М. Ілляшенко – Суми: Університетська книга, 2003. – 278с.
3. Йохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності. / М.А.Йохна, В.В.Стадник – К.: Видавничий центр "Академія", 2005. – 400с.
4. Перлаки И. Нововведение в организациях : учебник / И. Перлаки – М.: Экономика, 1981. – с. 340.
5. Тільний Є.О. Стратегія інноваційної діяльності як засіб реалізації інноваційних рішень / Є.О. Тільний // Стратегія економічного розвитку України. – 2001.– с. 170–174.
6. Quality Progress magazine. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://asq.org/qualityprogress/index.html
7. Project Management. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blog.standishgroup.com/



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Смірнова А., УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: