Томнюк І., Туник Н., РОЛЬ МОТИВАЦІЇ ... - Форум
Середа, 07.12.2016, 12:32
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Томнюк І., Туник Н., РОЛЬ МОТИВАЦІЇ ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Томнюк І., Туник Н., РОЛЬ МОТИВАЦІЇ ...
Томнюк І., Туник Н., РОЛЬ МОТИВАЦІЇ ...
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 14:35 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Томнюк І.І., Туник Н.Б.






5 курс, с-ть «Менеджмент організації», д/ф,
Наук. кер. – Долга Г.В.
Чернівецький торговельно – економічний
інститут КНТЕУ, м. Чернівці






РОЛЬ МОТИВАЦІЇ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ





У даній статті розглянуто роль мотивації та її місце в управлінській діяльності як функції менеджменту.
В данной статье рассматривается роль мотивации и ее место в управленческой деятельности как функции менеджмента.
In this article the role of motivation and its role in management as a function of management.
Ключові слова: мотивація, ефективність управління, управлінська праця, менеджмент.
Постановка проблеми. Шлях до ефективного управління людиною проходить через розуміння його мотивації. Тільки знаючи, що рухає людиною, що спонукає її до діяльності, які мотиви покладено в основу її дій, можна спробувати розробити ефективну систему форм і методів управління людиною. Для цього необхідно знати, як виникають, або викликаються ті чи інші мотиві, як і яким чином мотиви можна привести до дії, як здійснюється мотивація людей.
Навіть якщо створюється враження, що службовці працюють тільки заради досягнення загальних організаційних цілей, все ж таки вони поводяться так тільки тому, що впевненні – це найкращий спосіб досягти власних цілей.
Метою даного наукового дослідження є визначення ролі мотивації в управлінській діяльності, необхідність та доцільність мотивації, та місце мотивації як функції менеджменту в сучасних управлінських структурах України.
Актуальність статті. Актуальність зумовлена необхідністю розуміння змісту мотивацій як головного показника професійної майстерності доброго керівника громадської організації. Знання про те, чому люди роблять те, що вони роблять – необхідна передумова для того, щоб допомогти їм реалізувати власні мотиви та попередити випадки, коли мотивації можуть викликати певні ускладнення. Кожна людина має свої інтереси та потреби, цінності, у задоволенні яких полягає зміст людського життя.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема мотивації в управлінській праці та її особливості висвітлюються в працях таких вчених, як Б. Андрушкова, Л. Балабанової, М. Виноградського, Г. Осовської, А. Шегди, інших вітчизняних і зарубіжних науковців. В їх працях, з теоретичної точки зору, досліджено поняття управлінської праці, її основні особливості, мета, об'єкт, предмет тощо. Однак, великої уваги потребує дослідження праці та її особливостей ринкових умовах на сучасному підприємстві.
Викладення основного матеріалу. Сьогодні Україна потребує економічного розвитку та піднесення, але для цього в країні мають бути кваліфіковані працівники, які здатні будуть змінити сучасне становище в різних галузях національного господарства. Перш за все, за цими працівниками мають стояти досвідчені та активні керівники, які зможуть направити працю своїх підлеглих в правильне русло, щоб максимально задовольнити потреби споживача та отримати власну вигоду.
З підвищенням ролі людського фактора з'явилися психологічні методи мотивації. В основі цих методів лежить твердження, що основним фактором, що модифікує, є не тільки матеріальні стимули, але і нематеріальні мотиви, такі, як самоповага, визнання з боку навколишніх членів колективу, моральне задоволення роботою і гордість своєю фірмою. Такі методи мотивації базуються на вивченні потреб людини, тобто усвідомленого відчуття недоліку в чому-небудь. Відчуття недоліку в чому-небудь має цілком визначену мету, що і служить засобом задоволення потреб.
Мотивація виникає в самих несподіваних випадках, але відсутня у ситуаціях, де повинна бути. Мотивацію не можна вимірити, її нелегко побачити. Зрозуміти її можна, лише випробувавши на собі. Вона може стати причиною найбільших і несподіваних людських досягнень і згуртувати людей в час негод. Відсутність мотивації породжує невдоволення, ворожість, бунти і навіть революцію. Мотивація починається там, де закінчується вплив наказу; сфера мотивації достатньо широка, оскільки людина волелюбна і не любить підкорятися наказам.
У самому загальному виді мотивація людини до діяльності розуміється як сукупність рушійних сил, що спонукають людину до здійснення визначених дій. Ці сили знаходяться поза і всередині людини і змушують її усвідомлено чи не усвідомлено робити деякі вчинки. При цьому зв'язок між окремими силами і діями людини опосередковано дуже складною системою взаємодій, у результаті чого різні люди можуть зовсім по різному реагувати на однакові впливи з боку однакових сил. Більш того, поводження людини, здійснювані нею дії у свою чергу також можуть впливати на її реакцію на впливи, в результаті чого може мінятися як ступінь впливу, так і спрямованість поводження, викликуване цим впливом [1, с.101].
Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукують людину до діяльності, задають границі і форми діяльності і додають цій діяльності спрямованість, орієнтовану на досягнення визначених цілей. Вплив мотивації на поведінку людини залежить від безлічі факторів, багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини.
Перш ніж приступити до розгляду цих питань, зупинимося на з'ясуванні змісту основних понять, що будуть використані надалі.
Потреби – це те, що виникає і знаходиться всередині людини, що досить загальне для різних людей, але в той же час має визначений індивідуальний прояв у кожної людини. Це те, від чого людина прагне звільнитися, тому що, поки потреба існує, вона дає про себе знати і “вимагає” свого усунення.[1, с.109].
Мотив – це те, що викликає визначені дії людини. Мотив знаходиться “всередині” людини, має “персональний” характер, залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх, стосовно людини, факторів, а також від дії інших, виникаючих паралельно з ним мотивів. Мотив не тільки спонукає людину до дії, але і визначає, що треба зробити і як буде здійснена ця дія, зокрема, якщо мотив викликає дії по усуненню потреби, то в різних людей ці дії можуть бути зовсім відмінні, навіть якщо вони відчувають потребу. Мотиви піддаються усвідомленню – людина може впливати на свої мотиви, приглушуючи їхню дію чи, навіть, усуваючи їх зі своєї мотиваційної сукупності [1, с. 111].
Мотивація є атрибутом свідомості людини як чинник, що активізує діяльність або спричинює її припинення. Мотивація є чинником ефективності праці, але надто висока мотивація особистості призводить до численних ускладнень в її функціонуванні і навіть до смерті внаслідок перевтоми (згадаймо японський "синдром кароші"). Тому потрібно оптимізувати мотивацію [2, с. 345].
Людина не буде трудитися, якщо в неї немає потреби (мотиву) в одержанні наданого блага. Наприклад, якщо ви хочете змусити працювати представників якого-небудь відсталого племені, що живе в умовах кам'яного століття, даючи їм цілу валізу доларів (що для сучасної людини, безумовно, є коштовним), то вони будуть працювати скоріше через саму валізу, а не через марні на їх погляд паперові купюри.
Потреби можна задовольнити винагородами.
Винагорода - це те, що людина вважає для себе коштовним.
Зовні суб'єкт керування може впливати на працівника або примушуючи його силою, або надаючи якісь блага. У зв'язку з цим у психології розрізняють мотивацію двох видів: позитивну і негативну.
Позитивна мотивація – це прагнення домогтися успіху у своїй діяльності. Вона, звичайно, припускає прояв свідомої активності і пов'язана, певним чином, із проявом позитивних емоцій і почуттів, наприклад, схвалення тих, з ким трудиться дана людина.
До негативної мотивації відноситься всі те, що пов'язано з застосуванням осуду, несхвалення, що спричиняє, як правило, покарання не тільки в матеріальному, але й у психологічному змісті слова. При негативній мотивації людина прагне піти від неуспіху. Острах покарання приводить звичайно до виникнення негативних емоцій і почуттів.
Відомо, що багаторазове застосування покарання істотно знижує його дію. Така психологічна закономірність. У результаті люди звикають до негативного впливу покарання і, зрештою, перестають реагувати на нього подібно тому, як дитина звикає до побоїв.
Парадоксально, але факт, що подібну дію робить і винагорода. Якщо людина весь час одержує, наприклад, матеріальну нагороду, то згодом вона втрачає своє мотиваційне навантаження, тобто перестає діяти. Учені-психологи довели, що довгостроково діюча негативна мотивація шкідливим чином відбивається не тільки на результатах праці, але і на самій особистості працівника [4, с.87].
Поняття мотивації трактується як одна із функцій управління. Під ним розуміється процес свідомого й доцільного впливу на трудову поведінку людей.
До основних рис системи мотивації працівників належать:
1. сприяє як формуванню, так і досягненню суспільно значущих цілей організації і завдяки цьому підтриманню рівноваги між економічними цілями та суспільною відповідальністю підприємства;
2. виконує функцію комунікації між керівництвом, власником організації та її працівниками. Мотивування стосується створення та підтримання взаємного порозуміння між підприємством та окремими групами людей або всередині груп;
3. система мотивації має дві сторони. Одна сторона стосується рівня, диференціації структури та динаміки витрат на персонал, зокрема, заробітної плати, створення системи стимулів до праці. Друга пов'язана зі стилем управління, що застосовується керівниками. Вона проявляється у поступовому переході від авторитаризму до демократичного стилю [3, с 125]
Перейдемо від більш теоретичних засад поняття «мотивація» до більш практичних понять, а саме – сучасних методів мотивації персоналу.
Система мотивації на рівні підприємства має базуватися на певних вимогах, а саме:
• надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці;
• узгодження рівня оплати праці з її результатами та визнання особистого внеску в загальний успіх. Це передбачає справедливий розподіл доходів залежно від ступеня підвищення продуктивності праці;
• створення належних умов для захисту здоров'я, безпеки праці та добробуту всіх працівників;
• забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності, реалізації здібностей працівників, тобто, створення програм навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації;
• підтримування в колективі атмосфери довіри, заінтересованості в реалізації загальної мети, можливості двосторонньої комунікації між керівниками та робітниками.
Методи мотивації працюючих – це частина організаційної культури. Основне призначення методів – забезпечення максимального залучення працюючих, володіючих знаннями, до вирішення загальних задач організації. В теорії виділяють наступні головні методи мотивації [5, с. 226-227]:
- примушення – засновано на почутті страху підпасти покаранню, наприклад, у вигляді звільнення, переводу на нижче оплачувану роботу, штраф та ін.;
- ефективне винагородження – це не просто питання підвищення заробітної плати, але й впровадження такої програми винагороджень, яка б відповідала стратегічному напряму вашої організації та корпоративної культури [3, с. 232]
Ефективність економічних методів різко зростає при їх сполученні з іншими, насамперед, з моральними методами мотивування. До моральних методів стимулювання відносимо визнання, яке може бути особистим або публічним. Суть особистого визначення складається в тому, що кращих працівників постійно згадують в спеціальних доповідях вищому керівництву організації, їх персонально поздоровляє адміністрація з приводу ювілеїв і сімейних свят, залучають до розробки стратегічних планів розвитку організації. Але, в Україні така практика не здобула широкого розповсюдження. Публічне визнання складається у розповсюдженні інформації про досягнення працівників на спеціальних стендах (дошка пошани), нагородження людей почесними знаками, грамотами, внесення їх досягнень до спеціальних книг [2, с. 134].
Отже, ми зіштовхнулися з проблемою дослідження тих потреб які необхідно задовольняти для підвищення рівня мотивації. Що, в свою чергу, приведе працівників до реалізації себе в професійній діяльності і процвітанню компанії.
Варто відмітити, що знання логіки процесу мотивації разом не дає суттєвих переваг в управлінні цим процесом. Слід пам'ятати, що процес мотивації кожної конкретної людини є унікальним і не на сто відсотків передбачуваним, завдяки різним мотиваційним структурам і різним ступеням впливу однакових мотивів на різних людей. Таким чином, процес мотивації є дуже складний і неоднозначний.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Г.М. Андреєва Соціальна психологія [текст] / – М., 2009. – 407 с.
2. О. Єськов Мотивація і стимулювання праці [текст] / Економіка України. - 2012.- №2
3. Я. Пивоварник Співпраця як складова системи мотивування на підприємстві [текст] / Україна: аспекти праці. 2012 № 3.
4. О. Б. Моргулець. Менеджмент у сфері послуг: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів [текст] / К. : КНУТД, 2009. - 335 с.
5. Ю.Б.Королев. Менеджмент в АПК [текст] / Ю.Б.Королев, В.Д.Коротнев, Г.Н.Кочетова - М.: Колос С, 2010. - 424с.
6. М.Х. Мескон. Основы менеджмента: пер. с анг. [текст] / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури / M.: Дело, 2010. - 704с.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Томнюк І., Туник Н., РОЛЬ МОТИВАЦІЇ ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: