Никорюк І., ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ... - Форум
Середа, 07.12.2016, 16:21
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Никорюк І., ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Соціальні, економічні та політичні перспективи розбудови державності України » Никорюк І., ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ...
Никорюк І., ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ...
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 13:44 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Ірина Никорюк ,





3 курс, спец. «Маркетинг», д.ф.н.
Наук.кер. – Городницька Л.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці




ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ





Згідно зі ст. 1 Конституції Україна наша держава є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова. Проте реалії сьогодення яскраво свідчать про те, що це лише декларація. Україна не є правовою державою, оскільки їй необхідно подолати цілий ряд проблем, які заважають їй бути такою.
Сьогодні поняття побуждови правової держави залишається однією з центральних категорій теорії держави і права, історії держави і права, філософії права, науки конституційного права, ряду інших правових дисциплін. Дане питання досліджували такі науковці як В. Ю. Васецький, О. Зайчук, Л. І. Кормич, Л.Р.Наливайко та ін.
Розуміння правової держави, в основі якої лежить верховенство законів, міць державної влади, бере свій початок з часів античного світу. Зазначені принципи відстоювали давньогрецькі філософи, зокрема, Аристотель, Платон та давньоримський політичний діяч, оратор - Марк Туллій Цицерон. Ідеї середньовіччя стали фундамен¬том, на якому виросло систематичне вчення про правову державу. Подальший розвиток політичної науки на початку XVIII ст. призвів до формування поняття правової держави, яке у працях німецьких та англійських філософів набуло цілісного ви¬гляду. В основі цього вчення — визнання природних прав людини та ідея обмеження ними самої держави, уявлення про державну владу як похідну від прав людини, ідеї народ¬ного суверенітету і народного представництва, принцип по¬ділу влади та взаємозбалансування окремих гілок влади [4, с.172-173].
Відповідно до основних ознак правової держави розрізняють три найважливіших напрями її становлення: 1) забезпечення верховенства правового закону; 2) гарантування прав і свобод людини; 3) здійснення поділу державної влади на правовому рівні та на рівні практичної діяльності [3, с.65].
Правова держава є альтернативою авторитаризму, тоталітаризму і анархії. Вона передбачає поступову демократизацію суспільства, встановлення правових основ будівництва державності, дотримання правопорядку і принципу законності. Людина є вищою соціальною та політичною цінністю. Держава покликана затвердити гуманістичні начала, забезпечити і захистити свободу, честь і гідність людини.
Демократична, соціальна, правова держава є основою стабільного і водночас динамічного розвитку суспільства в ряді країн світу, багато в чому визначає курс політичних перетворень, орієнтованих на втілення цінностей свободи і демократії. Така держава необхідна для формування і розвитку громадянського суспільства [1, с.64].
Потрібно зазначити, що альтернативи суспільству з розвиненими демократичними формами правової держави не існує. Саме це гарантує динамічну стабільність системи, забезпечує активну самореалізацію кожно¬го суб'єкта, створює якісно новий рівень вирішення суспільно важливих стратегічних завдань. При цьому весь процес набуває правового характеру та соціального спрямування.
Існують різні шляхи вирішення цих проблем. По-перше, це швидкі, майже революційні трансформації, які відбуваються під впливом зовнішніх чинників. Вони спираються на максимальну підтримку міжнародних структур, наприклад, ООН, запроваджу¬ючи міжнародний досвід. В такому варіанті перевагами можна вважати певну незаангажованість та нейтральність відносно внутрішньополітичних сил. Але можуть існувати специфічні цілі стосовно статусу конкретної держави в системі міжнародних відносин, що впливає на форми та методи забезпечення демокра¬тичних змін. По-друге, це еволюційні, більш тривалі перетворення, які базуються на національних ресурсах, адаптуючи до українських реалій існуючий передовий світовий досвід. Вони більш адекватні реальному співвідношенню суспільних можливостей і суспільних потреб. Україна обрала другий варіант розвитку, тому темпи і обсяги цих змін не настільки вражаючі, але загальна тенденція зрушень є позитив¬ною, хоч і довгостроковою перспективою. Такий шлях є більш гар¬монійним з позицій використання традицій та більш реалістичним з точки зору опори на фактичні можливості. Він дозволяє ширше використати існуючу систему функціонального представництва інтересів та запровадити власний досвід громадянської самодіяль¬ності щодо розбудови правової держави [2, с.28].
Але нерідко каталізатором внутрішніх кроків зміцнення засад правової держави виступають вимоги, що пред'являють зовнішні суб'єкти. Так було, зокрема, при вступі України в Раду Європи, в СОТ, або в процесі реалізації наших устремлінь стосовно ЄС чи пропозицій в рамках СНД або Митного союзу тощо. Це означає, що внутрішні і зовнішні фактори впливу на становлення правової держави виступають невід'ємною частиною даного процесу. Базою ж являється наявна система демократичних інститутів, законодавчо зафіксовані демократичні принципи, демократичні традиції духовної культури та менталітету.
Спираючись на таку ресурсну базу можна визначити основні завдання щодо перспектив розвитку правової держави в Україні. Вони стосуються найважливіших сфер життєдіяльності.
Головне, це вдосконалення відносин між державою та суспіль¬ством, владою і громадянами, між гілками влади. Має бути створе¬ний дієвий механізм обмеження державної влади, перетворення громадян в активних суб'єктів політики, здатних здійснювати гро¬мадський контроль над владою. Треба впровадити сучасну модель гарантування прав та свобод людини, їх захисту, забезпечення рів¬ності всіх перед законом, в першу чергу засобами судової системи. Також важливо підвищити ефективність системи функціонального представництва інтересів на рівні законодавчої та виконавчої влади, з однаковими можливостями просування цих інтересів.
Такі моделі, механізми та технології повинні спиратись на: конституційний порядок, демократичні процедури, демократичні електоральні і парламентські інститути, що реалізують принципи виборності влади, її розподілу, громадського контролю, автономії прав і обов'язків сторін; максимальну прозорість та відкритість влади і всіх процесів, що відбуваються в державі, через канали прямого і зворотного зв'язку .
Важливою умовою є реформування економічної системи у на¬прямку забезпечення економічної свободи особистості, збільшення середнього класу, розширення інфраструктури самозабезпечення населення. Зміни повинні стосуватись і соціальної сфери, будучи спря¬мовані на підвищення рівня соціальних гарантій, соціального захисту, соціальної підтримки, але не породжувати соціальний егоїзм, громадську пасивність та споживацькі настрої.
При цьому важливо, щоб реформи в управлінні, економіці, соціальній, гуманітарній сферах носили не формальний харак¬тер, а справді забезпечували демократичний поступ України, оптимізували суспільні відносини, стимулювали прогресивний розвиток та сприяли підвищенню ролі України в системі міжна¬родних відносин, не були суперечливими за методами і цілями та гарантували незворотність трансформацій. Саме таким змістом мають бути наповнені Конституційна, Адміністративна та інші реформи, що спрямовані на реалізацію мети розбудови правової держави в Україні
Отже, формування правової держави являє собою тривалий багатофакторний динамічний процес, на який впливають різноманітні чинники. Але базовою основою перетворень виступає демократизація всіх без виключення сфер життєдіяльності держави і суспільства

Список використаної літератури
1. Васецький В. Ю. До проблеми дії права і захисту прав та свобод людини / В. Ю. Васецький //Проблеми теорії держави і права.-2010.-№21.-С.93
2. Кормич Л. І. Детермінанти процесу становлення правової держави в Україні / Л. І. Кормич //Актуальні проблеми політики.-2012.-№44.-С.27.
3. Наливайко Л.Р. Принцип правової держави як принцип державного ладу України / Л.Р.Наливайко //Соціологія права.-2011.-№2.-С.65.
4. Теорія держави і права: Академ. курс: Підруч. / Відп. ред. О. Зайчук; Наук. ред. Н. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2006.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Соціальні, економічні та політичні перспективи розбудови державності України » Никорюк І., ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: