Фреш-Батюк Галина, Руснак Наталія
4 курс, спец. «Менеджмент готельного, курортного та туристичного сервісу», д/ф
Наук.кер. – Николайчук О.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
Особливості розвитку закладів розміщення на території Чернівецької області
У статті досліджено особливості розвитку закладів розміщення на території Чернівецької області, а також розглянуто стан готельного господарства та його аналіз.
Готельне господарство – важливий сектор в структурі туризму, що представляє собою матеріально-технічну базу галузі і визначає вигляд, особливість і якість продукту. Процеси, що відбуваються у туристичній сфері загалом, відображаються на основних показниках функціонування готелів, останні визначають показники туристичної активності у даному напрямку. Будівництво нових готелів може істотно підвищити привабливість туристичної галузі, збільшити потік приїжджих і, навпаки, застаріла готельна база може стати причиною зниження туристичної активності в регіоні і спаду конкурентоспроможності на туристичному ринку.
Існує значна кількість публікацій, присвячених висвітленню цілого ряду аспектів розвитку готельного господарства, де, як правило, розглядаються теоретичні засади та методичні підходи до дослідження розвитку готельної сфери України. Висвітленню регіонального аспекту функціонування закладів розміщення приділяється значно менше уваги [1,c. 4].
Актуальність даної теми обумовлена тим, що з впливом світової економічної кризи, готельний сектор переживає труднощі. Тому особливості розвитку закладів розміщення на території Чернівецької області, допомагають розкрити особливості даного сектору.
Метою статті є визначення характерних особливостей розвитку закладів розміщення на території Чернівецької області.
Чернівецький регіон славиться своєю гостинністю та історичною спадщиною. На Буковині є багато мальовничих куточків, річок, мінеральних озер, Карпатські гори, пам’ятки культури та архітектури,старовинне місто Чернівці, якому у 2013 р. виповнюється 605 р. На території цього невеликого в межах держави краю мирно працюють, відпочивають, гостюють близько 20-ти національностей. Наведені аргументи свідчать про перспективність готельного і туристичного бізнесу в даному регіоні.
Зміни в економіці країни, пов’язані з переходом на ринкову модель господарювання, передбачали комерціалізацію державних галузей, що не могло не відобразитися на туризмі в цілому і готельному господарстві зокрема. Більша частка готелів області перейшла у колективну чи приватну власність. Залишившись без державних дотацій, підприємства перейшли на самоокупність. Проте, кожний клієнт, оцінивши рівень західного сервісу, вимагає відповідного комфорту і обслуговування від вітчизняних готельних підприємств. Поруч з тим, економічні реформи, що призвели до падіння життєвого рівня основної кількості населення, зробили недоступними для нього послуги навіть найдешевших готелів. Все це негативно вплинуло на завантаженість номерного фонду закладів розміщення готельного типу Буковини.
Зменшення кількості відрядних туристів, що відбулося через загальний спад виробництва, науки та інших секторів економіки регіону на початку 90-х років, а також зменшення або навіть зникнення планового туристичного потоку, спричинило зміни в структурі попиту на готельні послуги, призвело до зростання виїзного туризму. Проте, подальша незначна стабілізація економіки, істотне пожвавлення на ринку внутрішнього туризму області відобразилося на збільшенні частки ділових і відрядних туристів, а також тих, що подорожують з метою пізнання та відпочинку. Якщо до переходу на ринкові відносини практично всі готелі знаходились в державній і профспілково-корпоративній власності, то тепер більшість із них знайшла власників в особі приватних підприємців чи колективу [3, c. 45]. Це, безумовно, позитивно впливає на ведення господарської діяльності закладів гостинності, дозволяє підвищити рівень комфорту і обслуговування. Переважно орієнтуючись на новий тип клієнта, всі обласні готелі намагаються надавати послуги європейського класу, здійснюючи поетапну реконструкцію наявної готельної бази і будуючи нові заклади розміщення. Останніми роками спостерігається повільне зростання завантаженості готелів Чернівецької області, також присутня тенденція до підвищення якості обслуговування.
Чернівецька область займає 22 місце за кількістю розміщення в Україні, уступаючи областям: Одеській, Львівській, Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, місту Київ і Автономній Республіці Крим [4, с. 506]. Проте Чернівецька область є однією з найменших в Україні.
Кількість готелів та аналогічних засобів розміщення по містах та районах Чернівецької області наведено в таблиці 1.
Таблиця 1.
Готелі та аналогічні засоби розміщення по містах та районах [5]
Кількість У них номерів
2000 2005 2010 2011 2000 2005 2010 2011
Чернівецька область 18 12 31 67 943 785 1533 1674
Чернівці 7 5 6 37 773 662 739 977
Новодністровськ 1 1 1 - 8 10 26
Вижницькій 2 2 6 11 25 18 218 212
Герцаївський - - - 1 - - - 30
Глибоцький 1 - 3 - 28 - 108 -
Заставнівський 1 - 4 - 4 - 104 -
Кельменецький 1 - - - 12 - - -
Кіцманський 1 1 1 10 2 2 7 139
Новоселицький - 1 3 4 - 14 129 152
Путильський 1 1 1 5 63 63 11 45
Сокирянський - - - 2 - - - 14
Сторожинецький 1 - 5 4 6 1 175 49
Хотинський 2 1 1 3 22 16 16 56
Станом на 2011р в Чернівецькому регіоні, згідно з даними, наведеними Головним управлінням статистики Чернівецької області, функціонувало 67 підприємств готельного господарства, що на 36 одиниць більше, ніж у 2010 р.; номерний фонд у 2011р. склав 1674 номерів, що на 141 номерів більше, ніж у 2010 р. (табл.1). Найкращими в регіоні є модернізовані до ювілею Чернівців готелі:, «Буковина», «Київ», «Турист», серед нових готельних господарств, що введені в експлуатацію в даний період часу та характеризуються відмінним сервісом і умовами для відпочинку, є такі: «Кайзер», «Північна зірка», «Сонячна долина», «Буковинська зірка», «Карпатська зірка», «Садиба графська», про що свідчить наявність автостоянок, кафе, барів, кіосків, аптек, ресторанів, різних басейнів і саун, SPA – підходу, наявність медичних, спортивних і розважальних комплексів.
Рівень обслуговування в сучасному готельному господарстві зумовлений, головним чином, станом матеріально-технічної бази підприємства, що його пропонує суб’єкт господарювання (будівлі, споруди, інженерне й санітарно-технічне обладнання, електроприлади, меблі) [2, c. 85]. Як показало дослідження, в останні роки спостерігається процес оновлення та урізноманітнення матеріально-технічної бази готельних господарств Чернівецької області, підвищується фаховий рівень персоналу готелів, впроваджуються інноваційні технології.
Готельний сектор – це, в першу чергу, сектор, цілком і повністю орієнтований на споживання, залежний від стану туристичної галузі й ділової активності у країні. Готельний бізнес і туризм знаходяться в безпосередній взаємодії, яка виявляється в тому, що розвиток одного призводить до розвитку іншого й від нього ж і залежить. Чисельність проживаючих у готелі безпосередньо визначається обсягами внутрішнього і зовнішнього туризму, у той же час туристичної компанії, розвиваючи свою діяльність в якій-небудь країні, орієнтуються, перш за все, на стан готельного сектора [1, с.10].
На сьогоднішньому етапі розвитку майже у всіх готелях відбулася і продовжує відбуватися поетапна реконструкція, що включає: ремонт і облаштування номерного фонду; поновлення фасадів; заміну інженерних комунікацій; модернізацію сектора громадського харчування, спортивних і розважальних комплексів. Зрозуміло, що з ремонтом і будівництвом таких об’єктів автоматично зростає зірковість готелів, проте існуюча проблема низької окупності та нестачі інвестицій істотно уповільнює темпи перетворень.
Одним із основних факторів приваблення відвідувачів є створення на готельному підприємстві мережі підрозділів, що надають додаткові послуги, особливе значення серед яких відіграють послуги харчування.
Практично усі заклади розміщення намагаються пропонувати своїм клієнтам різного роду додаткові послуги, залучаючи до обслуговування розміщені поруч з готелями автостоянки, ресторани, кафе, перукарні, іноді – спортивні та оздоровчі центри, солярії, салони краси та ін.
Наявність можливості скористатися такими послугами робить готель більш привабливим для потенційних клієнтів. Малі готельні підприємства в більшості не можуть собі дозволити утримувати додаткові структурні підрозділи, хоча вони себе, зазвичай, можуть окупити і дозволяють підвищити вартість послуг.
Проте для того, щоб готельні підприємства надавали якісні послуги, необхідно постійно відновлювати матеріально-технічну базу.
У світовій практиці особливий наголос готельні підприємства роблять на індивідуальне обслуговування відвідувачів. Показник співвідношення обслуговуючого персоналу до кількості клієнтів дозволяє якнайкраще судити про індивідуалізованість послуг, що надаються готелем.
Найважливішим показником, що характеризує стан готельного господарства та рівень рентабельності – є коефіцієнт використання місткості наведений в таблиці 2.
Таблиця 2.
Коефіцієнт використання місткості готельного господарства Чернівецької області [5]
Кількість
2000 2005 2010 2011
Чернівецька область 0,21 0,20 0,14 0,12
Чернівці 0,24 0,23 0,17 0,16
Новодністровськ 0,04 0,22 0,07 -
Вижницькій 0,04 0,06 0,18 0,03
Герцаївський - - - 0,10
Глибоцький - - 0,10 -
Заставнівський 0,03 - 0,18 -
Кельменецький 0,12 - - -
Кіцманський 0,08 0,10 0,41 0,11
Новоселицький - 0,07 0,14 0,12
Путильський 0,01 - 0,01 0,07
Сокирянський - - - 0,18
Сторожинецький - - 0,12 0,07
Хотинський 0,08 0,26 0,04 0,05
Аналізуючи коефіцієнт використання місткості готельного господарства Чернівецької області зауважимо, що у 2010 – 2011 роках показник зменшився
На нашу думку така ситуація склалася у зв’язку з тим, що рівень життя населення насамперед України значно знизився, і відповідно люди відмовили собі навіть у подорожах по Україні.
У світовій економіці на сектор готельних послуг (включаючи послуги усіх типів і видів розміщення) припадає до 65% зайнятих у туристичній сфері і 68% грошових надходжень від туризму [3,c. 47]. Ці цифри свідчать, що готелі є важливим джерелом надходжень грошових коштів у туристичну галузь, але лише у випадку їхньої високої рентабельності.
Сектор готельних послуг залишається на сьогоднішній день одним з секторів економіки України, що найбільш динамічно розвиваються. Ненасичені ринки готельних послуг різного рівня являють собою прекрасну можливість для готельних операторів упевнено ввійти на український ринок і проводити політику розширення свого впливу в галузі.
Готельний бізнес в Чернівецькій області і перспективний як мінімум по чотирьох причинах. По-перше, спостерігається підвищення ділової активності, що, як правило, неминуче викликає збільшення обсягів так називаного «ділового туризму», причому не тільки внутрішнього, але й в’їзного. По-друге, як показує світова практика, підвищення доходів населення приводить до того, що люди усе більше подорожують (у тому числі й по рідній країні), а виходить, зупиняються в готелях. По-третє, Україна, що заявила про свою інтеграцію в європейські структури, поступово стає для європейців (у цьому випадку – європейських туристів) зрозуміліша, а виходить, і привабливіша. Нарешті, якщо відбудуться передбачувані зниження й уніфікація готельного збору, обов’язкові платежі для готелів зменшаться. Сьогодні, коли як і все наше суспільство, курортна сфера й туризм переживає період серйозних трансформацій, аж ніяк не зайва річ звернутися до досвіду, початок нагромадженню якого було покладено більше двох століть назад. Це корисно не стільки для витягу конкретних практичних уроків (хоча й це теж можливо), скільки для відтворення певного духу, колориту наших курортів, що само по собі є найціннішим товаром і може бути запропонований відвідувачеві точно так само, як природні ресурси й послуги.
Список використаних джерел:
1. Амбросій О.І., Столяр Л.Г.Тенденції розвитку готельного господарства в Україні // Економіка України.– 2008. – № 4. – С. 3–12.
2. Карсекін В., Ткаченко Т. Проблеми розвитку готельного господарства в Україні // Економіка України. – 1996. – № 6. – С. 84-91.
3. Левковська Л., Чабан Р., Мухін Г. Стан та перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 44-48.
4. Мариняк Я.О. Готельно-ресторанний бізнес в Тернопільській області // Мат-ли міжн. наук.-практ. конф. – Тернопіль, 2006. – С. 69-71.
5. Статистичний щорічник Чернівецької області за 2011 рік // Головне управління статистики у Чернівецькій області. – Чернівці, 2008. – 172 с.
