Пятниця, 29.03.2024, 11:37
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Іванческул Н., МЕТОДИ СПИСАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Іванческул Н., МЕТОДИ СПИСАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ...
Іванческул Н., МЕТОДИ СПИСАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ...
conf-cvДата: Неділя, 25.11.2012, 20:17 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Наталія Іванческул,



4 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н.,
Наук.кер. – Труфіна Ж.С.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.Чернівці



МЕТОДИ СПИСАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ



Для здійснення господарської діяльності підприємства всіх галузей економіки використовують виробничі запаси. Вони є складовою частиною групи матеріальних ресурсів та займають особливе місце у складі майна підприємства та у структурі витрат. Одним із резервів заниження витрат є підвищення ефективності використання запасів та їх оцінка, яка має вплив на визначення собівартості продукції.
Питанню обліку і оцінки виробничих запасів присвячені праці вітчизняних вчених, зокрема, Ф. Ф. Бутинця, М. О Виноградової, Р. Л. Хом’як, О. В. Лишиленка, Т. О. Олійника, Г. С. Сукова. Вагомим внеском у дослідження цієї проблеми оцінки також стали напрацювання Х. Андерсена та Д. Колдуелла. Однак, і на сьогодні питання оцінки запасів залишається досить суперечливим.
Метою роботи є дослідження різних методів оцінки вибуття виробничих запасів, їх переваг і недоліків.
Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це, виробничі підприємства особливу увагу приділяють документальному оформленню, зберіганню, обліку й методам вибуття виробничих запасів.
Визначення запасів наведено в П(С)БО № 9 «Запаси».
За даними П(С)БО №9 п.16, при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті, їх оцінка здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів(ФІФО), нормативних затрат, ціни продажу [1]. У МСБО 2 «Запаси» при вибутті запасів використовують такі методи: метод конкретної ідентифікації, середньозваженої собівартості, метод за формулою «перше надходження – перший видаток»(ФІФО), метод стандартних (нормативних) витрат, метод роздрібних цін [2].
Кожен з методів оцінки запасів при їх вибутті має свої переваги та недоліки, а тому перед підприємством постає завдання вибору такого методу, який би найбільше відповідав його потребам: не занижував собівартість готової продукції, не завищував фінансових результатів діяльності, був простим та легким у застосуванні.
Розглянуто основні переваги та недоліків методів оцінки запасів в табл.1.
Таблиця 1
Переваги та недоліки методів оцінки запасів
Метод Переваги Недоліки
1 2 3
Ідентифікованої собівартості • використання цього методу передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дає змогу в будь-який момент часу визначити її собівартість, а також встановити дату використання кожної одиниці конкретного виду запасів та вартість запасів, що залишилися на підприємстві;
• найбільш точний метод;
• рух вартості запасів співпадає з їх фізичним рухом • можливість застосування цього методу обмежена по причині різноманітної номенклатури і великої кількості однакових запасів;
• трудомісткість методу;
• у результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно
Середньозваженої собівартості • при застосуванні цього методу чистий прибуток буде мати середнє значення, яке найбільше відповідає фактичному;
• не вимагає детального обліку руху за кожною одиницею запасів;
• рівномірність списання запасів;
• відображає реальний стан залишків запасів у балансі та вартості витрачених матеріальних цінностей • у період підвищення цін метод призводить до того, що підприємства оголошують більший прибуток, ніж справедливий, у результаті чого сплачуються надлишкові кошти у вигляді податків;
• не приділяється увага останнім за часом цінам, а вони більш доречні в оцінці доходу й при прийнятті управлінських рішень

Продовження табл.1
1 2 3
ФІФО • в умовах постійного зростання вартості придбаних запасів, запаси, які знаходяться у залишку і відображені в балансі будуть мати оцінку наближену до їх реальної вартості;
• може використовуватися як при періодичній так і при постійній системі обліку;
• забезпечує майже повне співпадання руху вартості з фізичним рухом запасів;
• запобігає можливостям маніпулювання сумою прибутку • в період інфляції забезпечує наявність невиправдано завищеної суми прибутку через що виплачуються надлишкові кошти у вигляді прибуткових податків;
• метод призводить до заниження величини витрат, які списуються за закупівельними цінами на собівартість продукції,що реалізується;
• завищує фінансові результати
Нормативних витрат • відокремлений облік змін норм, тобто контроль за здійснення режиму економії;
• охоплення нормативними калькуляціями значної частини витрат;
• можливість поточного оперативного обліку витрат шляхом обліку відхилень від норм • постійний перегляд норм використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін[3]
За ціною продажу • даний метод доцільно використовувати у роздрібній торгівлі • у балансі відображається продажна вартість товарів за вирахуванням нереалізованої торгової націнки, яка розраховується за допомогою середнього відсотка торгових націнок

При виборі одного із вказаних методів необхідно керуватися цілями, які ставить перед собою підприємство. Найбільш розповсюдженими методами є: метод ФІФО, середньозваженої собівартості.
Отже, оцінка запасів має великий вплив на такі форми бухгалтерської звітності, як баланс і звіт про фінансові результати. Діяльність кожного підприємства направлена на пошук найбільш оптимального методу визначення собівартості використаних матеріалів. Без сумніву, не існує найкращого методу, але, на мою думку, найбільш доцільним є використання методу ФІФО, особливо на виробничих підприємствах. Хоча, з одного боку, метод ФІФО збільшує прибуток підприємства, але він дає найбільш достовірну інформацію про облік вибуття виробничих запасів, тому що залишаються тільки ті запаси, які були закуплені пізніше.

Список використаних джерел:
1. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»(із змінами і доповненнями): Наказ Мінфіну України від 31.03.1999р. № 87. [Електронний ресурс].– Режим доступу:– http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PSBO9.aspx
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси» : Федерація професійних бухгалтерів від 01.01.1995р. [Електронний ресурс].– Режим доступу:– http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_021
3. Стельмащук А. М. Бухгалтерський облік : навчальний посібник / А. М. Стельмащук, П. С. Смоленюк. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 528 с.

 
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Іванческул Н., МЕТОДИ СПИСАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: