4 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н Наук. кер. – Маначинська Ю.А. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ РЕВІЗІЇ ПОТОЧНИХ ЗОБОВЯЗАНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ
Будь-яке підприємство, незалежно від виду його діяльності, не дивлячись на чисельність працюючих та обсяг чистого прибутку, має зобов’язання перед постачальниками та підрядниками, своїми працівниками, перед банком за короткострокові та довгострокові кредити. Все це є свідченням того, що підприємство функціонує в системі динамічного ринкового середовища. В сучасних умовах прояву кризових явищ з’являється потреба в удосконаленні методики визнання, розподілу, документування, відображення в системі бухгалтерського обліку і оцінки поточних зобов’язань, а також їх ефективної організації процесу контролю та ревізії. Адже це зможе значно прискорити погашення поточних зобов’язань і тим самим врегулювати проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, що позитивно впливає на їх фінансовий стан в цілому. У статті розглянуто основні концепції ревізії поточних зобов’язань, як засіб виявлення фактів зловживань, безгосподарності, ставлення до виконання службових обов'язків, порушень фінансової дисципліни та чинного законодавства. Вдосконаленням процесу організації ревізії на підприємстві займалися такі вчені-економісти: С.Л. Береза, Ф.Ф. Бутинець, Л. В. Дікань, В. М. Мурашко, О.В. Мурашко, Т.М. Сторожук, Б. Ф. Усач та інші. Розглядаючи сутність поточних зобов’язань, варто зробити акцент на тому, що це — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу [1]. Основними завданнями ревізії поточних зобов’язань є перевірка: • законності і доцільності здійснення розрахункових операцій; • правильності і своєчасності виконання договірних зобов'язань перед постачальниками за виконані роботи і надані послуги; • достовірності і реальності поточної кредиторської заборгованості; • перевірка правильності організації і ведення бухгалтерського обліку розрахунків. Методичні прийоми ревізії поточних зобов’язань: інвентаризація, вибіркове і суцільне спостереження, службове розслідування, економічний аналіз, дослідження облікової інформації за суттю і змістом, зустрічна перевірка, логічна перевірка розрахункових журналів [2, c. 170]. Під час ревізії розрахунків із постачальниками і підрядниками з'ясовується, за рахунок яких коштів здійснено платежі: за рахунок кредиту чи за рахунок коштів платника; встановлюється форма розрахунків між контрагентами (платіжними вимогами, акредитивами, особистими рахунками, платіжними дорученнями, чеками, інкасовими дорученнями); фіксуються факти несвоєчасності розрахунків з постачальниками матеріалів, товарів, послуг (порівнюють банківські виписки щодо перерахування коштів з рахунка в банку і дані договору); показується сума заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності; встановлюють наявність: виправдувальних документів (з'ясовують їх юридичну повноцінність); документів, що підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі підприємства; аналізуються розрахунки, які мають претензійний характер (за невідповідність якості технічним умовам, передбаченим договором тощо). Під час ревізії розрахунків із постачальниками і підрядниками використовують як нормативно-законодавчу інформацію, так і первинні розрахунково-платіжні документи, витяги банку і записи в бухгалтерських реєстрах [4, c. 184]. Згідно з новим Планом рахунків бухгалтерського обліку під час ревізії розрахунків із постачальниками використовують інформацію, відображену у відповідному обліковому реєстрі за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», де ведуть облік по кожному постачальнику та підряднику у розрізі кожного документа (рахунка) та оплати. У разі необхідності застосовують контрольну інвентаризацію матеріальних цінностей, що надійшли, зустрічну звірку розрахунково-платіжних документів і документів щодо оприбуткування цінностей. Таку саму зустрічну звірку документів і облікових записів можна зробити й у постачальників. У всіх випадках слід встановити реальність кредиторської заборгованості постачальниками, її відповідність даним фінансової звітності. Щодо заборгованості за кожним постачальником і підрядником виявляють дотримання строків позовної давності. Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку з залишками за синтетичним рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», Головною книгою, Балансом. У випадку розбіжностей слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним постачальником і підрядником зокрема. Такі розбіжності можуть виникати внаслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або зловживань [3]. Ревізію розрахункових операцій з постачальниками і підрядниками доцільно проводити у взаємозв'язку з іншими об'єктами, які пов'язані з розрахунковими відносинами. Так, наприклад, рекомендується здійснювати ревізію розрахунків з постачальниками у зв'язку з надходженням і оприбуткуванням матеріальних цінностей, а також списанню грошових коштів банку. При ревізії розрахункових операцій доцільно максимально використати метод зустрічних перевірок, що дасть змогу якісніше провести перевірку [2, c. 174]. Не менш важливою складовою ревізії поточних зобов’язань є перевірка розрахунків з бюджетом. При ревізії розрахунків з бюджетом виконуються такі дії: 1) зазначаються несвоєчасність і неповнота розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами. З цією мстою перевірці підлягають кожні пі окремий податок і платіж; 2) встановлюються факти сплати штрафів, пені й неустойки за порушення строків сплати й ставок податків і платежів; 3) висвітлюються факти приховання й заниження сум податків, інших платежів, випадки порушень податкового законодавства; 4) виявляються причини й умови, які сприяють здійсненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування і передбачаються заходи щодо їх усунення (профілактики правопорушень); 5) вивчаються якість постановки і ведення податкового і бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, правильність складання декларацій, розрахунків та інших звітних документів; 6) висвітлюються недоліки щодо достовірності звітних даних про дохід (прибуток) підприємства, правильності визначення оподаткованого прибутку, правомірності податкового та бухгалтерського обліку реалізації готової продукції (робіт, послуг), у тому числі бартерних операцій; 7) викладаються факти неправильного застосування пільг щодо оподаткування; 8) наводяться факти неправильного обчислення іі несвоєчасного перерахування в бюджет місцевих податків і зборів та несвоєчасного перерахування пені за несвоєчасність сплати податків і зборів [3]. Правильна організація контролю за витрачанням коштів на оплату праці є також одним із важливих завдань ревізії поточних зобов’язань. Дійовий контроль за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни та ефективному застосуванню встановленої системи оплати праці. Основними завданнями ревізії є перевірка: 1) дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці; 2) правильності організації праці, дотримання встановлених розцінок, ставок і окладів; 3) своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці; 4) правильності здійснення розрахунків з органами соціального страхування [5, c. 156]. Під час ревізії доцільно не лише виявити порушення й зловживання, а й знайти резерви економного витрачання коштів на заробітну плату. Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом. Їх рекомендується організувати в такій послідовності. Насамперед, за результатами проведеного дослідження варто зазначити , що ревізія поточних зобов’язань спрямована на перевірку стану трудової дисципліни, організацію праці і ведення особових справ працівників. Потім – використання затвердженого фонду заробітної плати (штатний розклад, ставки, нарахування й виплати, посадові оклади, розцінки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та заохочувальних і гарантійних виплат). Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками й службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково-платіжних відомостей, звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування. Якщо виявлено розбіжності між даними синтетичного і аналітичного обліку, слід встановити їх причини. Основними причинами розходжень можуть бути: підробки в розрахунково-платіжних і платіжних відомостях для приховування розкрадання грошей з каси шляхом змови бухгалтера і касира. Сам спосіб розкрадання полягає в завищенні загальної суми грошей в останній колонці розрахунково-платіжної відомості «До видачі на руки». Таку підробку можна виявити підрахунком підсумків у розрахунково-платіжних відомостях як по рядках (горизонталі), так і по стовпчиках (вертикалі). Кінцеві підсумки звіряють із сумою, показаною у видатковому касовому ордері й у первинних документах щодо нарахування заробітної плати (розрахунках). Доцільно також перевірити правильність відрахування на соціальне страхування, а також утримань із заробітної плати: податку на доходи фізичних осіб, за виконавчими документами, дорученнями зобов’язаннями за придбані товари в кредит; за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків за договорами особистого страхування, авансів, виданих у рахунок заробітної плати, на відшкодування збитків, заподіяних підприємству, перерахування в банк на рахунки особистих вкладів за заявою працівника підприємства тощо.
Список використаних джерел 1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (зі змінами та доповненнями): Наказ Мінфіну України від, 1.03.99 р.№ 87 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PSBO2.aspx 2. Дікань Л. В. Контроль і ревізія: [навч. посіб.], 2-ге вид., перероб і доп./ Л. В. Дікань - К.: Знання, 2007. -327с. 3. Живко 3.Б. Контрольно-ревізійна діяльність. / З. Б. Живко . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1931071041597/ buhgalterskiy_ oblik_ta_audit/ reviziya_dovgostrokovih_zobovyazan#864 4. Мурашко В. М. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності: [Навч. посіб.]/ за заг. ред. П.В. Мельника. / В. М. Мурашко, Т.М. Сторожук, О.В. Мурашко – К. : ЦУЛ, 2003.-311с. 5. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: [підручник] 4-те вид. / Б.Ф. Усач – К.:Знання-Прес, 2002. -253с.
