Захарук Н., КОНЦЕПЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ... - Форум
Неділя, 04.12.2016, 12:09
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Захарук Н., КОНЦЕПЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Захарук Н., КОНЦЕПЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ...
Захарук Н., КОНЦЕПЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ...
conf-cvДата: Неділя, 25.11.2012, 20:16 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Захарук Надія,



4 курс, спец. «Облік та аудит», д.ф.н.
Наук. керів. – Маначинська Ю. А.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




КОНЦЕПЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ



На вітчизняній обліковій ниві постійно відбуваються динамічні зміни у нормативній базі. Так, з 08.11.2010 р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ [1]. Метою вищезгаданого Закону є підвищення ефективності роботи Фондів соціального страхування через створення умов для уникнення дублювання ними функцій з обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, збору страхових внесків, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків. Саме тому питання нарахування та сплати єдиного соціального внеску відіграє досить важливу роль в сучасних умовах господарювання.
Дослідженням проблем та перспектив нарахування та сплати ЄСВ згідно з новими вимогами присвячено незначна кількість праць, оскільки суттєві зміни в нормативно-правовій базі відбулася досить недавно. Займалися даною проблематикою такі науковці: М. С. Кузів, М. С. Пушкар, Л. В. Дікань, М. Ф. Огійчук, О. І. Щербаков, Н. Ф. Вітвицька, Ю. І. Осадчий, О. А. Бакурова, О. Г. Веренич, В. В. Сопко, К. С. Жадько, С. А. Навроцький, М. Я. Азаров та інші.
Мета статті полягає у розкритті сутності та особливостей контролю нарахування та сплати ЄСВ суб’єктами господарювання.
Основними завданнями контролю за нарахуванням та сплатою ЄСВ є контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку Єдиного внеску, правильність нарахування, обчислення, повнота і своєчасність його сплати.
Отож, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування [1].
Передбачено консолідацію в одному органі - Пенсійному фонді України - таких функцій: облік платників; збір страхових коштів; облік страхових коштів; контроль за нарахуванням та сплатою єдиного внеску. Зосередження цих функцій забезпечить прозорість фінансових потоків, підвищить платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків. Таким чином, значно спростилася система адміністрування внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку затверджено один Єдиний соціальний внесок. Отже, не треба буде реєструватися у трьох державних установах та сплачувати їм внески і подавати звіти, вистоявши черги [5].
Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати Єдиного внеску. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій не можуть зараховуватися до державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування [8].
Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами [1].
Платниками єдиного внеску згідно із Законом № 2464-VІ [1] є:
- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб;
- фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю;
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України [1].
Взяття на облік осіб здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру
застрахованих осіб [1].
Згідно з положеннями Закону № 2464-VІ [1] усі роботодавці зобов'язані нараховувати ЄСВ на зарплату найманих працівників. При віднесенні тієї чи іншої виплати до заробітної плати з метою нарахування ЄСВ орієнтуватися потрібно на Закон України "Про оплату праці" [2] та на "Інструкцію зі статистики заробітної плати"[3].
Єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» [2], відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності [4].
Розмір нарахування ЄСВ на зарплату залежить від класу професійного ризику виробництва, встановленого для роботодавців за основним видом його діяльності (від 36,76% до 49,7%). Окрему ставку ЄСВ використовують: бюджетні установи - 36,3% та роботодавці, які використовують працю інвалідів - 8,41%.
Окрім того, із зарплати працівників роботодавці утримують ЄСВ за загальною ставкою 3,6% за виключенням осіб, які займають посади, виділені окремими законами, та для яких передбачено утримання із заробітної плати в розмірі 6,1%.
Для оплати перших п'яти днів непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності передбачено окрему ставку у вигляді нарахування 33,2% та утримання 2% ЄСВ.
За угодами цивільно-правового характеру (ЦПХ) роботодавець нараховує 34,7% та утримує 2,6% крім договорів ЦПХ, укладених з підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію підприємця [6].
Із сум лікарняних, нарахованих колишньому працівнику після звільнення, ЄСВ не сплачується. І це цілком справедливо, оскільки суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності не входять до фонду оплати праці, а отже, не належать до зарплати [7].
В процесі проведення контролю за нарахуванням та сплатою ЄСВ використовуються спеціальні процедури, до яких належать: нормативно-правова, формальна, арифметична, експертна, зустрічна, логічна документів перевірка.
Нормативно – правова перевірка належить до основних методичних прийомів здійснення документального контролю. Суть цієї форми контролю полягає в тому, що за змістом господарської операції, відображеної в документі, установлюється, чи не суперечить вона чинним законодавчим нормам, правилам, вимогам статутів та інших засновницьких документів. При виявленні таких порушень робляться розрахунки, складаються аналітичні таблиці, визначаються наслідки та винні особи, обсяги витрат або збитків, заподіяних неправомірними діями чи бездіяльністю посадових осіб підприємства [7].
Арифметична перевірка - це перевірка документів, що здійснюється з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями цінностей під час нарахування та сплати ЄСВ.
Експертна перевірка - дослідження документів, господарських операцій, якості виконаних робіт, щодо нарахування ЄСВ та методики його обчислення.
Зустрічна перевірка документів – це перевірка достовірності і правильності відображених в документах господарських операцій, здійснюється шляхом порівняння даних різних документів.
Під час логічної перевірки застосовують методи зіставлення операцій за даними періодів складання документів.
Таким чином, виходячи з функцій та завдань Пенсійного фонду України: вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, можна стверджувати, що контролюючі органи повинні перевіряти:
правильність взяття на облік платника єдиного внеску, своєчасність і обгрунтованість нарахування ЄСВ, правильність і повноту нарахованого розміру ЄСВ, правомірність застосування тарифних ставок, правильність відображення в обліку операцій з нарахування та сплати єдиного внеску, своєчасність складання і подання звітів.
Список використаної літератури:
1. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08 липн. 2010 р. № 2464-VI / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: ВВР, 2010.
2. Про оплату праці: Закон України від 24 березн. 1995 р. № 108/95-ВР / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: ВВР, 1995.
3. Зі статистики заробітної плати : наказ Держкомстату України від 13 січн. 2004 р. № 5. – (норм. документ Держкомстату України. Інструкція) / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws /show/z0114-04.
4. Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: постанова правління Пенсійного фонду України від 27 вересн. 2010 р. № 21-5: / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nibu.factor.ua/ukr/info/Zak basa/In_21-5/.
5. Жадько К. С. Основні положення обліку і контролю єдиного соціального внеску / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www. google.ru/url?sa=t&rct=j&q=%D0%BC%D0%B5.
6. Дещо про єдиний соціальний внесок: / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://hr.ckpfu.org.ua/content/view/53/1/.
7. Офіційний сайт журналу Податковий та бухгалтерський облік: / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nibu.factor.ua/ukr/find/doc.
html?id=29517.
8. Податковий кодекс України: семінари, коментарі: «Залік ЄСВ з єдиним податком для юр. осіб спрощенців в 2011» / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://tax.38044.org/UA/4915.

 
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Захарук Н., КОНЦЕПЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: