Олена Хаєцька,
5 курс,
«Облік і аудит в підприємництві», д.ф.н.,
Наук.кер. - Присяжнюк С.В.,
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.Вінниця
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД НАДХОДЖЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАПАСІВ. ПОСТІЙНА ТА ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМИ
Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв'язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб'єкта. В умовах трансформаційних процесів метою є гармонізація системи обліку та дослідження МСБО 2, що доповнюються новими завданнями в обліку.
Метою статті є вивчення запасів в сучасних умовах господарювання для ефективної системи управління запасами пов’язано з правильністю розподілу на постійну та періодичну системи обліку, що дозволить керівництву підприємства отримувати якісну інформацію про рух запасів, та при сучасних економічних умовах, при переході діяльності економічних суб‘єктів на ринкові відносини, що потребують об‘єктивно зміни бухгалтерського обліку наближення його до міжнародних стандартів. Правильна організація бухгалтерського обліку надходження та реалізації запасів є необхідною умовою для діяльності підприємства.
Результати дослідження. Облік руху запасів залежить від системи обліку, що застосовується підприємством. Існують дві системи обліку запасів: постійна та періодична.
І. При системі постійного обліку запасів (Perpetual Inventory System) їх надходження та видаток відображають протягом звітного періоду на відповідних рахунках запасів ("Товари", "Матеріали", "Незавершене виробництво", "Готова продукція"). Собівартість реалізації визначається як добуток собівартості одиниці запасів та кількості реалізованих запасів:
С/в = Сод. o К,
де Сод. – собівартість одиниці запасів;
К - кількість реалізованих запасів.
Отже, при даній системі ведеться облік змін на рахунках «Запаси», перманентно фіксуючи безпосередньо операції, що виникають. Можна зазначити такі відмінні риси даної системи:
- за умов купівлі товарів з метою перепродажу або використання у виробничих потребах дебетується відповідний рахунок запасів, а не рахунок "Закупки";
- витрати на транспортування, повернення закуплених запасів та знижки обліковуються на рахунку запасів, а не на окремих рахунках;
- собівартість реалізованих запасів за кожною операцією відображується за Дебетом "Собівартість реалізованих запасів" та Кредитом "Запасів";
- на рахунок "Запаси" відкривають допоміжні журнали, в яких фіксуються проведення за кожною окремою операцією, а також вказується кількість та вартість кожного виду запасів [1, с.112-117].
В період масового використання комп'ютеризованих систем обліку зміни на рахунку "Запаси" фіксуються миттєво. З практичної точки зору цей метод є надзвичайно розповсюджений серед багатьох підприємств. Наприклад, супермаркети за допомогою опричних сканерів на касах ведуть постійний облік запасів при роздрібній торгівлі [2, с.94-96]. За П(С)БО 9 "Запаси" придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Важливим питанням визнання запасів, обліку операцій з їх придбання та продажу є питання переходу права власності на запаси. На практиці підприємство повинне відображати придбання та продаж запасів у час передачі відповідного права власності [4].
Типову кореспонденцію при постійній системі обліку запасів відображено в табл.1
Таблиця 1
Облік запасів при постійній системі
Дебет рахунка Кредит рахунка Сума за операцією
A.06.01 Готова продукція A.06.05 Виробництво На суму виробничої собівартості виготовленої продукції
A.03.01 Рахунки до одержання PL.01.01Дохід від реалізації готової продукції На суму вартості реалізації готової продукції
PL.02.13Собівартість продажу A.06.01 Готова продукція На суму собівартості реалізованої продукції
A.03.01 Рахунки до одержання PL.01.02Дохід від реалізації товарів На суму вартості реалізації товарів
PL.02.13Собівартість продажу A.06.02 Товари На суму собівартості реалізованих товарів
A.06.03 Матеріали L.01.01 Рахунки до сплати На суму рахунка-фактури, пред’явленого постачальником до сплати за матеріали
A.06.02 Товари L.01.01 Рахунки до сплати На суму рахунка-фактури, пред’явленого постачальником до сплати за товари
A.06.05 Виробництво L.03.01 Нарахована заробітна плата На суму витрат по зарплаті, що була нарахована
A.06.05 Виробництво PL.02 Загальновиробничі витрати Сума розподілених загально -виробничих витрат
II. При системі періодичного обліку (Periodic Inventory System) надходження та видаток запасів протягом звітного періоду на рахунках запасів не відображують. Із самої назви видно, що облік кількості запасів в коморі ведуть періодично.
Для обліку придбаних матеріалів або товарів застосовують рахунок "Закупки". Наприкінці звітного періоду сальдо рахунків запасів на початок періоду та сальдо рахунка "Закупки" списують на рахунок фінансових результатів. Наприкінці звітного періоду проводять інвентаризацію запасів у місцях їх зберігання. На основі її результатів визначають та оцінюють залишки запасів на кінець звітного періоду, які списують на рахунки відповідних запасів із кредиту рахунка фінансових результатів [1, с.176-177].
Собівартість реалізації запасів при системі періодичного обліку визначається балансовим методом:
С/в= Сп. + З – Ск, де
Сп. – собівартість реалізованих запасів
З – собівартість залишку запасів на початок періоду
Ск. – собівартість залишку запасів на кінець періоду
Для визначення собівартості запасів, що вибувають МСБО 2 передбачено широкий вибір методів [3]:
1. метод конкретної ідентифікації;
2. середньозважена собівартість запасів (Weighted Average Cost).
В 2003 році формулу LIFO було вилучено з МСБО 2. Існують методи при періодичній системі обліку:
1. метод стандартних (нормативних) витрат;
2. метод роздрібних цін (Retail Method).
На практиці підприємства роздрібної торгівлі досить часто використовують середній відсоток валового прибутку, який визначається для кожного підрозділу. Для забезпечення точної оцінки запасів при застосуванні методу роздрібних цін слід періодично проводити інвентаризацію запасів.
Запаси, які було реалізовано відображуються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від реалізації запасів. При застосуванні системи постійного обліку реалізовані запаси відображають у Звіті про прибутки та збитки за статтею "Собівартість продажу"
Собівартість продажу продукції включає:
- виробничу собівартість реалізованої готової продукції;
- нерозподілені виробничі накладні витрати;
- наднормативні виробничі витрати запасів.
У системі періодичного обліку запасів собівартість продажу наводиться шляхом відображення операційних витрат за елементами разом із величиною зміни запасів протягом звітного періоду [2, с. 79-83].
Таблиця 2
Облік запасів при періодичній системі
Дебет рахунка Кредит рахунка Сума за операцією
Закупки Рахунки до сплати На суму рахунку-фактури, пред’явлено постачальником до сплати
Доходи Закупки На суму рахунка-фактури пред’явлено постачальником до сплати
Після закінчення звітного періоду
Зміни у залишках запасів Запаси На суму залишків на початок періоду
Зміни у залишках запасів Доходи На суму приросту запасів за період. Якщо констатується убуток запасів - робиться зворотне проведення
Запаси Зміни у залишках запасів На суму залишку запасів, виявленого у результаті інвентаризації на кінець періоду
З облікових регістрів, поширених у західній бухгалтерській практиці, найвідомішими є такі:
- книга поточних господарських операцій;
- книга купівель;
- книга продажів;
- книга повернення покупок;
- книга повернення проданих товарів.
Книга поточних господарських операцій - це обліковий регістр, в якому відображаються всі господарські операції, що здійснюються підприємством в ході звичайної діяльності. За винятком операцій купівель та продажів, бо для їх обліку відкриваються окремі спеціальні регістри: книги купівель, продажів та повернення [1, с. 178].
У колонці "Фоліо" позначається не номер кореспондуючого рахунка, а абревіатура назви того іншого регістра (книги) і номер сторінки, де проведено той самий запис, що по суті, означає подвійний бухгалтерський запис відбувся. Подібним же чином оформляють і решту книг. З тією лише різницею, що Книга повернення проданих товарів має ще одну колонку - "Номер кредитового авізо". Записи у Книзі купівель здійснюються у хронологічному порядку, у міру надходження рахунків-фактур за отриманий товар. При поверненні товару постачальникові надсилається документ, аналогічний до рахунка-фактури - дебетове авізо, з позначенням усіх необхідних реквізитів, що пояснюють причину повернення[2, с.201].
Головна книга (Ledger) ділиться на дві частини - основну і допоміжну, то ці частини називаються, відповідно, General Ledger і Private Ledger. І в тій, і в іншій частині сторінки виглядають однаково. Private Ledger - це, по суті, індивідуальні рахунки дебіторів та кредиторів, де фіксується стан розрахунків з контрагентами [1, с. 93].
Отже, система постійного обліку відображає зміни на рахунках запасів перманентно фіксуючи операції, що виникають, а система періодичного обліку показує реалізовані запаси у звіті про прибутки та збитки і собівартість продажу, яка наводиться шляхом відображення операційних витрат за елементами разом із величиною зміни запасів протягом звітного періоду, що є доцільним для діяльності підприємства і ефективно використовується у наш час!
Список використаних джерел:
1. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: підр. [ для студ вищ.навч.закл] / Голов С.Ф. - Київ: Лібра, 2004. – 276 с.
2. Трансформація фінансової звітності українських підприємств у фінансову звітність за МСБО; за ред..С.Ф. Голова.- В:Консоль, 2003.- 235с.
3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси»
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: за станом на 20 жовтня 1999 р. N 246 / Наказ Міністерства фінансів України. - Зареєстровано в МЮУ 11 грудня 2006 року N 1176 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України).
