4 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н., Наук. кер. – Маначинська Ю.А., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ
В сучасних умовах господарювання достатньо актуальною є проблема контролю розрахунків з оплати праці, адже помилка, пов’язана з обліком оплати праці автоматично призводить до цілої серії порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких розбіжностей – проводити періодичний контроль та нагляд за розрахунками з оплати праці. Правильна організація контролю за витрачанням коштів на оплату праці є одним із важливих етапів комплексної ревізії діяльності бюджетних установ. Проблемами технології проведення ревізії видатків на оплату праці присвячено роботи багатьох вчених. Дослідженням питання теорії ревізії оплати праці займалися Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Дікань, О.С. Макоєв, В.М. Божко, О.М. Бондаренко, Н.В. Вітвіцька, Б.Ф. Усач та інші. Метою дослідження є детальна оцінка системи контролю за розрахунками з оплати праці в бюджетних установах, а також визначення проблем фінансування видатків на оплату праці та пошук шляхів їх удосконалення. Дієвий контроль за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці, зміцнення трудової дисципліни і раціональним застосу¬ванням діючих положень про оплату праці та преміювання, дає можли¬вість здійснювати ефективно управління бюджетною установою, орга¬нізацією [2]. Основними завданнями ревізії видатків на оплату праці є перевірка: правильності визначення кошторисних призначень на оплату праці; організації, стану бухгалтерського обліку та контролю видатків на оплату праці; дотримання діючих положень про оплату праці і порядок преміювання працівників; своєчасності і правильності нарахування заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці; правильності здійснення утримань єдиного соціального внеску із заробітної плати; правильності і своєчасності розрахунків з робітниками і служ¬бовцями; ефективності використання коштів на оплату праці [2]. Цікавим є той факт, що в ході здійснення перевірок трудового законодавства встановлено 654 правопорушення, з яких 355 – це порушення в частині оплати праці [8]. Ревізію витрачання коштів та затвердження асигнувань на оплату праці необхідно розпочинати з перевірки визначення правильності чи¬сельності персоналу відповідно до штатного розкладу бюджетної уста¬нови. Адже, на практиці дуже часто зустрічаються способи розкрадання грошових коштів при виплаті заробітної плати за фальшивими трудовими угодами і присвоюються безпідставно нараховані на них суми або вносяться підробки до справжніх трудових угод з метою збільшення обсягу фактично виконаних робіт і нарахованих за це сум грошей. Окрім цього доцільно встановити хто веде облік розрахунків з персоналом з оплати праці, посаду, освіту, бухгалтерський стаж цієї особи, якими нормативними документами користується бухгалтер цього відділу , його підпорядкування, хто перевіряє якість його роботи [6]. При перевірці дуже важливим є вияснення чи не було випадків виплати коштів, призначених на заробітну плату за іншими статтями витрат і навпаки, чи не має фактів перевитрат коштів по опла¬ті праці і за рахунок яких кодів економічної класифікації вони погаша¬лися. Після здійснення цих процедур проводиться перевірка правильності визначення фактичних показників які являються базою для встановлення ставок, розміру заробітної плати, премії, визначення доплат, та інше. На наступному етапі проводять контроль правильності визначення кошторисних призначень на оплату праці за поточний період або період, що перевіряєть¬ся. Завищення планових призначень може бути джерелом зловживань при виконанні кошторису [2]. Далі ревізор повинен перевірити правомірність застосування посадових окладів, ставок та різного роду надбавок і доплат передбачених нормативними актами та законність їх надання. Розмір ставок та надбавок визначаєть¬ся на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією. Вона розробляє та затверджує тарифікаційні списки, які є єдиним документом, що визначає розмір посадових окла¬дів, тарифних ставок і надбавок працівникам бюджетних установ. Розряди і коефіцієнти оплати праці працівників бюджетних установ розроблені та затвердже¬ні Постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 30.08.2002 р. «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розря¬дів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та орга¬нізацій окремих галузей бюджетної сфери» [1]. Також при ревізії заробітної плати перевірці підлягають: допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомога у зв’язку з вагітнісю та пологами, а також виплати за виконання державних обов’язків. Оскільки, одним з найбільш розповсюджених порушеннями табельного обліку є поставлення робочих днів за період тимчасової непрацездатності або за період неявок на роботу без поважних причин. Спеціальну увагу слід приділити також перевірці законності правильності нарахування відпускних [6]. При проведення ревізії ревізор має проводити власні спостереження щодо своєчасності приходу працівників на роботу і закінчення робочого дня [4]. Загалом, контроль достовірності та правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці передбачає ряд таких ревізійних про¬цедур: перевірку ведення аналітичного обліку розрахунків з оплати пра¬ці за субрахунком 661 в «Особових рахунках» (т.ф. №11-54) працівни¬ків по нарахуванню заробітної плати та відповідність даних табелю об¬ліку використання робочого часу, відображення надбавок, допомоги та доплат, повнота утримань із заробітної плати податків та обов’язкових платежів, законність надання пільг по оподаткуванню, перевірка сум за¬робітної плати нарахованої для виплати на руки; проведення вибіркової арифметичної перевірки сум заробітної плати у платіжних відомостях на підтвердження підсумків; наявність на відомостях підписів посадових осіб та підписів осіб, які отримували виплати; правильність відображення в обліку депонованих сум за субра¬хунком 671 «Розрахунки з депонентами» у книзі аналітичного обліку депонованої зарплати і стипендій; підведення підсумків утриманих із зарплати сум обов’язкових платежів та податку з «Особових рахунків» (т.ф. №П-54) та відповід¬ність їх із записами на рахунках 641 «Розрахунки за податками та плате¬жами», 651 «Єдиний соціальний внесок» та в книзі «Журнал-головна»; достовірність інформації в фінансовій, статистичній та податко¬вій звітності. Основними джерелами інформації для проведення ревізії в бюджетних установах є: - положення про установу, організацію, положення про їх струк¬турні підрозділи, посадові інструкції, накази, розпорядження, контракти, трудові книжки, документи про освіту, проходження перепідготовки, особисті картки, та інше; - штатний розпис, лімітні довідки, плани асигнувань; - розрахункові відомості, відомості на видачу заробітної плати, та¬белі робочого часу, звіти про виробничі показники; - реєстри аналітичного і синтетичного обліку, книга «Журнал- головна» звіти по праці, фінансова, податкова, статистична, та інша звітність [2]. При здійсненні контролю затрат на оплату праці в бюджетних установах контролер використовує наступні методичні прийоми контролю: 1) розрахунково-аналітичні: економічний аналіз, аналітичні і статистичні розрахунки, економіко-математичні методи; 2) документальні: інформаційне моделювання, нормативно-правове регулювання, експертизи різних видів, камеральні перевірки, зустрічні перевірки, взаємний контроль операцій і документів, аналітична та логічна перевірки [3]. Однією із важливих ділянок ревізії є вибіркове зіставлення сум нарахованої заробітної плати, що зазначена в первинних документах, з даними підрахунків накопичувальної відомості згідно з табличними номерами працівників, а також звіряння даних цих відомостей із сумами, зазначеними в розрахунково-платіжній відомості [7]. Під час проведення ревізії оплати праці контролеру не варто забувати про те, що навіть не істотні помилки, які він не зможе виявити, негативно вплинуть на якість ревізії. Тому ревізор має дотримуватися єдиної технології проведення ревізії для забезпечення достовірності отриманих результатів та якості його здійснення. В бюджетних установах виплату заробітної плати в основному контролюють самі робітники, адже вони точно знають, яка сума підлягає виплаті. Незважаючи на пильний контроль заробітної плати з боку держави та працівників, існує ряд проблем, які не контролюються органами державної податкової служби, державною фінансовою інспекцією та самими працівниками: 1) виплата заробітної плати нелегально "в конвертах"; 2) виплата заробітної плати непрацюючим особам. Тому, можна зробити висновок, що для ревізії розрахунків з оплати праці слід: удосконалити методику документального оформлення перевірок; запровадити страхування відповідальності ревізора; здійснювати контроль над роботою ревізора з боку керівників; зробити перевірку розрахунків з оплати праці неочікуваною для одержання достовірної, правдивої інформації [5]. Щоб підвищити зацікавленість державних службовців у якісному виконанні своїх обов'язків, необхідно розмір їх грошового утримання поставити в залежність від результатів праці і підвищення рівня своєї компетентності. У зв'язку з цим виникає завдання розробки відповідних нормативних документів, що визначають критерії та процедуру оцінки, а також розміри винагороди за ефективність службової діяльності. У розвинених країнах саме цим питанням приділяється пильна увага. Список використаних джерел: 1. Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери: Постанова Кабінет Міністрів України від 30. серпн. 2002 р. № 1298 2. Воронко Р.М. Контроль в бюджетних установах / Воронко Р.М., Крохта Р.Т., Любенко С.Д., Стеців І.І. / [навч. пос.] – Л. : «Новий Світ – 2000», 2010. – 503 с. 3. Мурашко В. М. Контроль і ревізія фінансово – господарської діяльності / В.М. Мурашко, В.М. Сторожук, О.В. Мурашко / [навч. пос.] / За заг. ред. П. В. Мельника. – К. : ЦУЛ, 2003. – 311 с. 4. Романів Є.М. Контроль і ревізія / Романів Є.М., Хом'як Р.Л., Мороз А.С., Корягін М.В., Гресик В.В. та ін. / [навч. пос.] Нормативно - практичні матеріали. – [2-е вид.], перероб. і доп. – Л. : Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2002, - 320 с. 5. Головащенко М.О. Сучасні проблеми технології ревізії розрахунків з оплати праці / М.О. Головащенко // Управління розвитком. - 2012. - №7. - С. 46 – 47 / [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.repository.hneu.edu.ua /jspui/handle/123456789/752 6. Кузнецов О.М. Організаційно-методичні аспекти ревізії розрахунків з оплати праці на підприємстві / О.М. Кузнецов // Управління розвитком. - 2012. - №7. - C. 51 – 52 / [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.repository. hneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/756 7. Мірошніченко В.А. Проблеми контролю і ревізії розрахунків з оплати праці/ В.А. Мірошніченко // Економічні науки/7, Бухгалтерський облік і аудит, 2010. / [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/11 _EISN_ 2010/ Economics/64339.doc.htm 8. Саух І.В. Внутішній контроль затрат на оплату праці: організаційний підхід / І.В. Саух // Вісник ЖДТУ № 3(57), Економічні науки 2011, C.146-151 / [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum /Vzhdtu_econ/2011_3/30.pdf
