Уграк М., ЄСВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ - Форум
Субота, 03.12.2016, 08:44
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Уграк М., ЄСВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Уграк М., ЄСВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Уграк М., ЄСВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
conf-cvДата: Неділя, 25.11.2012, 20:22 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Марія Уграк,



4 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н.,
Наук. кер. – Труфіна Ж.С.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




ЄСВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ



В умовах побудови демократичної держави особливого значення набуває наявність ефективної системи захисту громадян, головною складовою якої є система державного соціального страхування. На сьогоднішній день система державного соціального страхування в Україні є досить обтяжливою для підприємств, а для працівників не дає гарантій у соціальному захисті. Тому для удосконалення системи державного соціального страхування був введений Єдиний соціальний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який кардинально змінив систему державного пенсійного та соціального страхування в Україні.
Метою даної роботи є визначення проблем, які виникли при нарахуванні, обліку та сплаті ЄСВ, а також пошук напрямків вирішення цих проблем.
Працівники кожного підприємства повинні бути впевнені у соціальному захисті як з боку підприємства, так і з боку держави. До державних органів, які надають таку впевненість відносяться Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття [5].
З 2011 року законодавчі і нормативні документи, що регламентують державне соціальне страхування в Україні дещо змінилися у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [2] та Податкового Кодексу [1].
Згідно з наведеним законом єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування [2].
Хоча забезпечення збирання та ведення обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, передане Пенсійному фонду, проте в Україні збереглася існуюча система відповідних фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які є відносно відокремленими страховими фондами. Ці фонди продовжують здійснювати частину управлінських функцій щодо відповідних страхових фондів, що об’єктивно призводить до дублювання їх управлінських функцій у відповідних сферах загальнообов'язкового державного соціального страхування України, до виникнення конфліктів та непорозумінь між Пенсійним фондом України та органами управління відповідними страховими фондами [6].
Тому необхідно створити насправді цілісний, єдиний орган, який забезпечуватиме виконання функцій щодо консолідації збору, ведення обліку та здійснення контролю за сплатою та використанням единого соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Таку модель запроваджено у Чехії, Греції, Литві, Мальті, Португалії, Швейцарії та Словаччині. У цих країнах існує лише єдина установа, яка збирає страхові внески, відповідає за здійснення виплат, ведення обліку застрахованих та зберігання необхідних даних [4, с.262].
Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску – 34,7% [2].
Такі ставки єдиного соціального внеску є занадто високими для України, оскільки, вони встановлені лише для скорочення дефіциту коштів Пенсійного Фонду. Тому, деякі роботодавці використовують різноманітні схеми приховування реально виплаченої заробітної плати, нараховують її в мінімальному розмірі або на рівні, нижчому від законодавчо встановленого. Існує заробітна плата «в конвертах», виплата її за двома відомостями: в одній працівники розписуються за заробітну плату в мінімальному розмірі, за решту – в іншій. Певна частина роботодавців видає своїм працівникам заробітну плату нелегально, готівкою, не роблячи при цьому жодних відрахувань з цих сум до Пенсійного фонду України [7].
База єдиного соціального внеску, з метою мінімізації витрат, також може приховуватися за рахунок переведення частини виробництва у закритий нелегальний сектор. Якщо взяти більшість економічно розвинених країн світу, то в них фізичним та юридичним особам із невисокими доходами зменшують базу нарахування податків та зборів. Натомість основний тягар наповнення бюджету лягає на заможних жителів. Однак в Україні діє податкова система, де базова ставка оподаткування є єдиною для всіх прошарків суспільства.
Світовий досвід оподаткування залежно від рівня доходів свідчить про його важливе місце у забезпеченні фінансової стабільності, соціальної справедливості та сталого економічного розвитку більшості розвинених країн світу. В Україні державу більше цікавить не те скільки буде сплачено до Пенсійного Фонду, а те, скільки коштів залишається у платника після сплати внеску [4, с.265].
Крім того, пенсіонери та інваліди, які ведуть підприємницьку діяльність або займаються незалежною однозначно професійною діяльністю, також зобов'язані добросовісно сплачувати повністю єдиний соціальний внесок.
Все це веде до негативних наслідків. Адже, недотримання роботодавцями законодавства про оплату праці, ведення подвійної бухгалтерії, нелегальна зайнятість з використанням праці працівників без укладення трудових угод впливають на стан наповнення Пенсійного фонду України, а також погіршують соціальний захист працівників. Працюючим особам, які працювали багато і сумлінно страховий стаж зараховується не в повному обсязі, тобто пенсія буде нарахована в мінімальному розмірі. Також встановлюється багато фактів при розслідуванні нещасних випадків на виробництві, коли роботодавцем не оформляються належним чином трудові відносини з працівниками. За нього не сплачувались внески до Фонду і за таких умов працівник залишається соціально незахищеним.
Згідно з Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [3] облік розрахунків за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ведеться на субрахунку 651 "За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Це означає, що податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Проте, в Податковому кодексі України [1] згадується про єдиний соціальний внесок при поділі витрат. Згідно із податковим кодексом єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належить до інших витрат операційної діяльності, про що не згадується в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно із Податковим кодексом: «пенсійний внесок – це кошти, внесені до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи у межах недержавного пенсійного забезпечення чи сплачені до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Накопичувальний фонд) відповідно до закону. Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.» [1]. Проте згідно із законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [2] єдиним органом, який уповноважений забезпечувати збір та ведення обліку ЄСВ є Пенсійний фонд, тому ЄСВ можна назвати пенсійним внеском.
Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок. При цьому під час кожної виплати зарплати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховують єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум платники зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, установленому для таких платників (авансові платежі).
Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.
Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду [2].
Отже, сплата та ведення обліку єдиного соціального внеску за загальнообов’язкове державне соціальне страхування має ряд своїх особливостей. Удосконалення системи нарахування та сплати ЄСВ необхідно проводити за такими напрямками:
- створити єдиний орган, який забезпечуватиме виконання функцій щодо консолідації збору, ведення обліку та здійснення контролю за сплатою та використанням единого соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування;
- здійснювати періодичний контроль державними органами за правильним нарахуванням та сплатою ЄСВ, а також за тим, щоб відносини з працівниками були оформлені належним чином;
- зобов’язати адміністративною відповідальністю всіх працюючих, щоб вони ставши очевидцями неналежного укладання, роботодавцем, трудової угоди, повідомили про це в органи управління Пенсійного Фонду;
- сформувати такі умови господарювання для роботодавців, за яких їм стане вигідніше спрямовувати ресурси на попередження травматизму, профзахворювань та поліпшення стану умов і охорони праці, ніж компенсувати потім втрати;
- поступово зменшити ставки єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування.
Це все дозволить усунити хоча б частину недоліків, які існують на сучасному етапі при сплаті та нарахуванні ЄСВ. Проте, в системі державного соціального страхування є ще багато прогалин, які в подальшому необхідно вирішувати та намагатися здійснити більш масштабні та раціональні зміни в законодавстві.
Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України (з наступними змінами та доповненнями) Верховна Рада України від 02.12.2010 № 2755-VI
2. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (з наступними змінами та доповненнями) Закон України прийнятий Верховною Радою України від 08.07.2010 № 2464-VI
3. Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Інструкція Мінфіну України від 30.11.1999 № 291
4. Цогла О.О. Вітчизняна та міжнародна практика запровадження єдиного соціального внеску / О.О. Цогла, Р.Л. Хом'як // Менеджмент та підприємництво в Україні, етапи становлення і проблеми розвитку: Вісник Національного університету Львівська політехніка № 722. – 2012. – С. 261-262 (бібліографія: 14 назв.)
5. Сафарова А.Т. Організація обліку розрахунків за єдиним соціальним внеском на хлібопекарних підприємствах / А.Т. Сафарова // Економічні науки, ВІСНИК ЖДТУ, 2012 р. № 1 – ст. 59 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eztuir.ztu.edu.ua/2259/1/%2BSafarova.pdf
6. Борденюк В.Т. Висновок Головного науково-експертного управління 05.09.2012 на проект Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» (№ 6525 від 15.06.2010 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=42421
7. Легальна заробітна плата – гарантія майбутньої пенсії – сайт Головного управління Пенсійного фонду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pfu.ks.ua/index.p....emid=79

 
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Уграк М., ЄСВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Сторінка 1 з 11
Пошук: