4 курс, спец. “Облік і аудит”, д.ф.н., Наук. Кер. – Маначинська Ю.А., Чернівецькій торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м.Чернівці
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХОЛОГІЇ РЕВІЗІЇ ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ КОШТОРИСУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
Контроль за використанням бюджетних коштів є невід’ємною частиною економіки країни. В сучасних умовах спостерігається дефіцит державного та місцевих бюджетів, до чого призвело недотримання фінансово-бюджетної дисципліни в міністерствах, відомствах, бюджетних установах та інших суб’єктів господарювання, які використовують бюджетні кошти. Основним плановим документом бюджетної установи є кошторис, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно. Основними нормативними актами, що регулюють порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів доходів та видатків бюджетних установ є Бюджетний кодекс [1] та Постанова КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» № 288[3]. Особливу увагу контролю і ревізії діяльності бюджетних установ приділяють такі науковці, як: Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Дікань, М.А. Іллєнкова, Н.М. Малюга, Г.В. Нємченко, В.В.Павлюк, Н.І. Петренко, Б.Ф. Усач, А.А. Шпиг та ін. Найкращою формою державного фінансового контролю вже багато років залишається ревізія. Для того, щоб виявити порушення щодо утримання та витрачання бюджетних коштів необхідне більш глибоке вивчення особливостей ревізії виконання загального фонду бюджетних установ. Метою даного дослідження є теоретичне обґрунтування особливостей технології проведення ревізії виконання загального фонду бюджетної установи та можливі шляхи її покращення. Відповідно до визначеної мети було поставлено такі завдання: дослідження поняття ревізії та технології ревізії, вивчення організації проведення та шляхи удосконалення технології ревізії виконання загального фонду бюджету. Поняття ревізії виконання загального фонду кошторису необхідно вивчати досить широко. І перш за все почнемо з самого поняття ревізії. Згідно із чинним законодавством та Положення про Державну фінансову інспекцію, ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку та звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.[2] Для більш широкого змісту поняття ревізії необхідно розглянути її технологію. Під технологією ревізії слід розуміти сукупність дій, які виконуються в певній послідовності та за допомогою яких відбираються дані, необхідні для виявлення відхилень від заданих управлінням цілей та порушень у діяльності економічних суб’єктів [5, с 56]. Технологія ревізії виконання загального фонду бюджетної установи складається зі організаційної стадії, дослідної стадії та стадії узагальнення результатів. Організаційна стадія включає в себе складання програм та робочого стану ревізії. Дослідна стадія складається з двох етапів: перевірка складання та затвердження кошторису і ревізія виконання загального фонду кошторису. Під час першого етапу перевіряється стан усунення недоліків і порушень виявлених попередньою ревізією та відповідність суми надходжень затвердженої в кошторисі, даним лімітної довідки про бюджетні асигнування. До другого етапу відноситься ревізія дотримання потреб бюджетної установи у передбачених кошторисом розмірах асигнувань у розрізі кожного коду економічної класифікації видатків (КЕКВ) за загальним фондом видаткової частини кошторису, а також перевірка обсягів фактичних надходжень за загальним фондом кошторису та проведених бюджетною установою касових видатків і перевірка правильності відображення у звіті про виконання кошторису за загальним фондом сум фактичних видатків у розрізі кожного КЕКВ. Остання стадія ревізії – це узагальнення, а саме складання акту ревізії [7]. Але процес технології ревізії на даному етапі є недосконалим. Однією з причин виступає недосконалість законодавчої бази; відсутність у нормативно-правових актах державного фінансового контролю суперечностей, дублювання законів; відсутність чіткого визначення того, які конкретні питання державного фінансового контролю розглядаються на тому чи тому рівні нормативного регулювання, як відбувається процес взаємодії з іншими рівнями; які види нормативно-правових актів належать до того чи того рівня; відсутнє з’ясування обов’язковості застосування, порядку розроблення і узгодження нормативно-правових актів державного фінансового контролю [6, с 198]. У той же час деякі науковці вбачають проблему в іншому. Вони вважають, що покращенню контролю сприяло б ефективніше та частіше використання комп’ютерних технологій: потрібно зменшити кількість даних, що обробляються вручну, перевіряти проміжні і кінцеві підсумки з меншою трудомісткістю, у результаті чого в ревізора вивільняється час для більш ретельної перевірки документів; за допомогою використання комп’ютерної техніки можливо економити час на виконання нескладних, але стомлюючих одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими; необхідно в автоматичному порядку здійснити перевірку тотожності чи взаємної ув’язки показників різних форм звітності; зберігати і багаторазово використовувати отримані дані; здійснювати попередню оцінку результатів робіт шляхом отримання не всіх результатів обробки інформації, а тільки відхилень [4, с 102]. На сьогоднішній день немає розробленої методики внутрішнього фінансового контролю, в тому числі щодо виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами. Упровадження внутрішнього контролю дасть змогу забезпечити відповідальність керівника за всі аспекти діяльності очолюваного ним органу, за досягнення конкретних результатів у питаннях економії та ефективного використання бюджетних коштів, а також виконання планових завдань тощо. На сучасному етапі керівник має відповідати за те, щоб очолюваний ним орган працював прозоро, ефективно, продуктивно, економічно та раціонально. Необхідно посилити внутрішній контроль установи з боку керівництва та посилити відповідальності керівників різних рівнів розподілу бюджетних коштів і періодично проведити консультацій з боку Державної фінансової інспекції України. Таким чином, якщо застосовувати вищезазначені шляхи вдосконалення технології ревізії виконання загального фонду кошторису бюджетних установ, то це дозволить більш ефективно витрачати бюджетні кошти, а також не допускати порушень в діяльності бюджетних установ.
Список використаних джерел: 1. Бюджетний кодекс України від 09.07.2010 р.№ 2478-VI (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 2. Про Державну фінансову інспекцію України: Указ президента України. За станом на від 23.04.2011 р. № 499/2011/ Президент України – офіційне видання. – К.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/499/2011 3. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: постанова КМУ. За станом на 28 лютого 2002р.№228/ КМУ. – офіційне видання. – К.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/228-2002-п 4. Бутинець Ф.Ф. «Контроль і ревізія»: Підручник [для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів] / Н.Г.Виговська, Н.М. Малюга, Н.І. Петренко – [3-е вид., доп. і перероб.] –Житомир: ПП «Рута», 2002.-544с. 5. Дікань Л. В. Контроль у бюджетних установах : [підручник] / Л. В. Дікань. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2010. – 408 с. 6. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія : [підручник] / Б. Ф. Усач. – К. : Знання-Пресс, 2002. – 406с. 7. Практичні рекомендації щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи (з окремих питань програми) / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://odoblkru.gov.ua/z_prakt.html
